У «Золотоніських садах» переселенець з Херсонщини налагодив вирощування кавунів, пише “Козацький край”.
Херсонець В’ячеслав Кісліцин довів, що золотоніські кавуни можуть стати новим сучасним «брендом» аграрного краю
З початком повномасштабного вторгнення російські агресори зробили непридатними для обробітку величезні території українського Півдня. Частина земель наразі залишаються під тимчасовою окупацією, частина – досі усіяні вибухонебезпечними предметами внаслідок боїв і обстрілів, ще якась частина значно постраждала внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС і знищення однойменного водосховища. Цього літа світові ЗМІ обурювалися фотознімками з так званого «міжнародного економічного форуму» в Петербурзі, де гостям роздавали черешні з окупованого Мелітополя, цинічно називаючи їх «вирощеними в росії». Проте вкрадені землі обов’язково повернуться до України, головне – зберегти «людський капітал» – фахівців, які здатні відновити постраждалу економіку в усіх її галузях…
Фаховий агроном В’ячеслав Кісліцин, який вимушено виїхав з рідної Херсонщини, зумів перенести всі свої вміння й технології з вирощування знаменитих херсонських кавунів на Черкащину.
Він має 10-річний досвід самостійного фермерського обробітку полів і вирощування баштанних. Після початку повномасштабної війни вимушений був перебратися з Херсонщини спочатку до Запоріжжя, де займався проектуванням систем крапельного зрошування на замовлення різних сільськогосподарських підприємств. За долею випадку довелося проектувати такі системи й досліджувати ґрунти і для господарств «Воля» та «Золотоніські сади» на лівобережжі Черкащини. Олексій Головко, директор цих господарств, запропонував йому переїхати на Золотоніщину, розвивати технологію вирощування у нашому регіоні.
В’ячеслав погодився, бо Черкащину знає давно, – постачав сюди кавуни, а після аналізу місцевих грунтів ще й переконався, що баштанні успішно можна вирощувати і на землях Середньої Наддніпрянщини…
На більше ніж 10 гектарах землі у селі Гладківщина нині дозрівають шість сортів смачних кавунів. Мінімізуючи ризики, для вирощування обрали сорти, виведені селекціонерами саме для грунтових і кліматичних умов центру України. Причому висаджували не насіння, а саджанці – щоб заздалегідь бачити якість майбутніх рослин. Результатом фахівець задоволений – солодка «вітамінна бомба», яка підніматиме настрій українцям і псуватиме окупантам, вже незабаром з’являться на полицях магазинів Черкащини і стане вкладом херсонця у боротьбу з наслідками російської агресії. Називатимуть ці кавуни споживачі «херсонськими» за звичкою, чи приживеться нова назва «золотоніських» – покаже час, головне – те, що це кавуни Українські…
«Протяжність світлового дня, перепади температури між днем та ніччю, – все це впливає на врожай та час його дозрівання, – говорить В’ячеслав. – Ми вперше спробували вирощувати цю культуру, побачили, де допустилися похибок, проте в цілому задоволені результатом нашої роботи адже маємо добрий врожай».
Окрім кавунів, В’ячеслав Кісліцин вже розробляє нові схеми вирощування баклажанів, огірків, перцю, адже вважає цей напрям перспективним для Черкащини, хоча й зі своїми особливостями.
Цей колоритний дідусь в брилі сфотографований між кавунами біля куреня на баштані у Суботові на Чигиринщині 92 роки тому, коли клімат був схожим на нинішній
Історична довідка
3 серпня – Всесвітній день кавуна, батьківщиною якого є Південна Африка. У Давньому Єгипті кавуни були «їжею фараонів», а римляни першими почали солити кавуни і варити з них солодощі.
В Україні і Європі кавуни вперше з’явилися майже тисячу років тому, а до Америки потрапили лише у XVI столітті з європейськими колоністами.
З 2002 року в місті Гола Пристань на Херсонщині до епідемії і повномасштабної війни щорічно проводився фестиваль «Український кавун – солодке диво». У 2023 році Гола Пристань затоплена внаслідок підриву окупантами Каховської ГЕС…
реклама
