У лісі під Черкасами випустили у природне середовище червонокнижних кажанів, яких для збереження життя на зимівлю забрала черкаська волонтерка Марина Радевич.
Нагадаємо, у листопаді під час розпилювання сухих дерев комунальники виявили близько 60 червонокнижних рудих вечірниць. Кажани прилаштувались у сосні на зимівлю і вже впали у сплячку. Частина потурбованих тварин прокинулась і полетіла, а 12 зооволонтерка Марина напувала, оглянула. Деяких взяла під опіку до настання комфортних умов для повернення тваринок у природу.
Цієї зими Марина доглядала 20 кажанів 4 видів, які були не лише з Черкас. Привезли тваринок і з Канева, Корсунщини, Полтави, був кажанчик і з Донеччини.
– Частина з цих кажанів уже прокинулась, і ми їх випустили на волю. Нині ж залишилось 14 особин, які відсьогодні і житимуть у своїх природних умовах, – розповідає Марина.
Уся родина допомагала жінці доглядати кажанів, адже це нелегко. Кажани їдять по 5-6 разів на день, з’їдають за раз майже їжі вагою, як пів кажана. Годувала їх волонтерка личинками. Деяких рукокрилих довелося лікувати, робити ін’єкції інсуліновим шприцом у холку. За словами зооволонтерки, тільце тваринки маленьке і все треба було робити акуратно.
– Кажани — найвразливіша група ссавців, – розповідає зоолог Максим Гаврилюк, – ссавці, які літають, розмножуючись, мають лише одне маля. Протягом свого життя сама може народити приблизно 10 малят. Тому кількість цих особин примножується повільно і саме тому слід оберігати цей вид, аби він зовсім не зник з планети. І на зимівлю ці частина цих тварин мігрує у теплі краї. Ми цього не бачимо, бо все відбувається у темряві.
Усі види кажанів нашої фауни занесені до Червоної книги України; всі види європейських кажанів охороняються Бернською конвенцією.
– Це надзвичайно корисна тваринка для флори і фауни. Вона жодним чином не шкодить людині та іншим тваринам. Харчується лише комахами та їхніми личинками, знищує шкідників, – додає знавець тварин. – Опинившись на волі, самки приєднаються до жіночої зграї, самці – до чоловічої.
Максим Гаврилюк розвінчав і деякі міфи щодо кажанів:
- кажани не прагнуть заплутатись у волоссі людини та сісти на світлий одяг;
- шанси заразитись на сказ від кажанів дуже мізерні;
- ці тварини не можуть передати людині збудника коронавірусної хвороби.
Перезимували врятовані кажани у холодильнику Марини Радевич, там температура була для них комфортною для сплячки.
– Кажани в нічний період весь час літають, тому спалюють багато жиру і калорій. Тож і харчуються відповідно, ловлять комах, личинок. Живуть у природі в дуплах дерев, особливо сухих. На жаль, сухостій люди знищують, а відтак зникає і житло кажанів… Тож у містах ці тварини і оселяються у новобудовах, у вентиляційних шахтах, сприймаючи це за печери, дупла. Часто залітають до помешкань людей, – говорить Марина Радевич.
Однак не слід боятися цих тварин, зауважує зоозахисниця і пояснює, як слід діяти, якщо ви виявили вдома кажана:
– Спочатку захистіть себе, бо тварина дика і не знає, чи хочете ви завдати їй шкоди. Одягніть рукавички, візьміть коробочку й обережно покладіть туди кажана. Обов’язково зробіть у коробочці невеличкі отвори, щоб тваринка змогла дихати. І зверніться до зоозахисників, чи волонтерів, чи в Харківський реабілітаційний центр (а він єдиний такий в Україні, де займаються порятунком кажанів, у Черкасах це bats_cherkasy в Інстаграм), і вам уже підкажуть, як правильно вчинити.
Кажани, яких уже взяли з клітки, щоб випустити на волю, не відразу злітали, тож ще слід було почекати, поки відігріються.
Захід відбувся під патронатом Українського центру реабілітації рукокрилих.
реклама
