Громадяни України мають мати повний доступ до інформації під час війни, особливо якщо вона стосується питань безпеки та механізмів отримання компенсацій за завдану шкоду російською федерацією. Про ці питання та роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні доступу до інформації під час збройного конфлікту в Україні говорили на семінарі з експертами Інституту масової інформації та Української Гельсінської спілки з прав людини. Захід за участю представників органів місцевого самоврядування відбувся у рамках проєкту «Синергія громадського та державного секторів для посилення захисту прав цивільного населення, яке постраждало внаслідок збройного конфлікту в Україні». Проєкт впроваджує Українською Гельсінською спілкою з прав людини за підтримки USAID.
Як розповів керівник «Черкаського правозахисного центру» Тарас Щербатюк, у рамках проєкту аналізується ситуація в Чернігівській, Черкаські, Донецькій та Сумській областях.
– Нині готуємо звіти по збитках, по ситуації в громадах перелічених областей. Плануємо потім залучити і донорські організації на місцевому, державному і міжнародному рівнях, щоб громади мали можливість відновити те, що в них зруйновано через війну, – зазначив Тарас Щербатюк.
Фахівець наголосив, що роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні дотримання прав вкрай велика. Тому на семінарі розібрали саме інформаційну складову.
Журналістка та юристка Наталія Єсіна каже, треба розуміти зараз, що говорити, що ні. І в цьому сенсі раніше всі розуміли, що органи місцевого самоврядування само собою включені в інформаційні процеси, бо вони фіксують збитки, вони інформують людям, як бути далі.
– Та коли ми детально почали працювати в цьому напрямку, то побачили, що окремі комунікаційні моменти, фіксація воєнних злочинів, все це обмежується певними повноваженнями та обов’язками. І інколи виникає питання про логічність повноважень… Органи місцевого самоврядування мають активніше включатися в фіксацію воєнних злочинів, - каже Наталія Єсіна.
Представниця ІМІ в Сумській області Альона Яцина додає, що на третьому році війни органи місцевого самоврядування досі не мають чітких виписаних законів, як діяти і що фіксувати в умовах скоєння воєнних злочинів. Тобіж є реальність, а є повноваження.
– Важливо, як керівник громади включається в процес. І тому всім громадам, а особливо тим, які на лінії фронту, треба розуміти, як діяти. Найперше треба розуміти, що таке воєнний злочин. А це вбивство цивільних, руйнування цивільної інфраструктури, якщо це трапилося не під час бойових дій і якщо цього можна було уникнути і якщо було надмірне руйнування. Детальніше: під час війни можна руйнувати військові об’єкти та вбивати військових, як би це страшно не звучало. Якщо ворог б’є по цивільних об’єктах цілеспрямовано, наприклад, б’є вдень по школах, садочках, супермаркетах, вбиває людей в цивільному, які знаходяться не біля військових об’єктів, то все це воєнний злочин, – роз’яснила Альона Яцина.
Вона розповіла, що навіть якщо біля військової бази розміщений торговий центр, то потрапляння в нього уламків від влучання по базі можна трактувати по різному.
– Якби ворог бив по базі вночі, то це не було б воєнним злочином. А якщо ворог б’є по військовій базі в час, коли всі люди з роботи йдуть в торговий центр, наприклад, о 18-й годині вечора, і уламки від бази потрапляють в торговий центр і це ранить цивільних людей, то це вже є воєнним злочином. Бо ворог навмисне так робить, не проводячи додаткових розвідувальних дій, чи можуть там бути цивільні. Так само, влучення в об’єкти критичної інфраструктури вважається воєнним злочином.
Фахівець каже, всі ці нюанси треба фіксувати, потім звертатися до правоохоронних органів, до міжнародних донорів, до міжнародних судів.
Місцевій владі радять не мовчати, а фіксувати і повідомляти про події.
– Наприклад, ми знаємо про те, як постраждала Уманська громада від обстрілів, попри те, що це не прикордоння і це не лінія фронту. Та якщо там є жертви серед цивільних мешканців, є руйнування об’єктів цивільної інфраструктури, то про це треба говорити, треба фіксувати, допускаючи акредитованих журналістів. Є алгоритм фіксації руйнувань і все це треба обов’язково повідомляти. А є громади, які потім шукають донорів і залучають їх до відновлення, треба шукати такі приклади, – каже пані Альона.
Проєкт виконується завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ.
