Відкрита дискусія про роль та місце місцевого самоврядування у документування воєнних злочинів, фіксації збитків, що були завдані російською федерацією на території України, відбулася днями з правниками, зокрема, і черкаськими. З якими проблемами зіштовхується місцеве самоврядування та чи можливо таки добитися від росії компенсації за завдані збитки? – говорили під час дискусії.
Захід відбувся у рамках проєкту «Синергія громадського та державного секторів для посилення захисту прав цивільного населення, яке постраждало внаслідок збройного конфлікту в Україні».
У рамках проєкту в громадах Черкащини, Сумщини, Донеччини та Чернігівщини було проаналізовано прямі і непрямі збитки завдані війною, а також те, к місцеве самоврядування реагує на пошкодження в громадах.
Захід модерував Сергій Мовчан, що керує напрямком фіксування воєнних злочинів в Українській Гельсінській спілці. Він зауважив, що знає ситуацію на Півдні, наприклад, щодо Херсонщини.
– Документування воєнних злочинів – тут є прогалина в вітчизняному законодавстві, тож спираємося більше на міжнародні рекомендації. А також намагаємося використовувати ті правила, які встановлені для мирного життя і для країни, яка не є в стані війни. Та не завжди все можна зафіксувати. В Херсонщині біда з фіксацією руйнувань цивільних об’єктів на територіях, що близько до річки Дніпро. Постійні обстріли унеможливлюють фіксацію, - зазначив пан Сергій.
Проте є позитивні приклади. Наприклад, на Черкащині увага не лише до фізичних осіб, а й юридичних.
– На Черкащині, зокрема, в обласному центрі, була створена комісія з визначення рівня збитків тих пошкоджень, які були завдані російською федерацією. У Черкасах також прийнято місцеву програму. Проводиться непогана робота з юридичними особами. І органи місцевого самоврядування намагаються допомагати тим юридичним особам, що постраждали. Юридичним особам виплачується компенсація відповідно до рівня пошкоджень, які визначила комісія. Місцевою програмою визначені певні критерії. І вони визначають, яким чином покриваються збитки, визначені комісією. І це такий поодинокий випадок. Бо юридичні особи часто залишаються осторонь, - зазначає керівник проєкту «Синергія громадського та державного секторів для посилення захисту прав цивільного населення, яке постраждало внаслідок збройного конфлікту в Україні», очільник черкаської ГО «Правозахисний центр» Тарас Щербатюк.
Заступник голови Паланської сільської ради Уманського району Михайло Драчевський зауважив, що громада має, попри пошкоджені приватні домоволодіння, пошкоджених до ста юридичних об’єктів.
– По комунальному майну є рішення господарських сусідів по відшкодуванню матеріальної шкоди – понад 357 млн грн. Тобто тепер мова про стягнення коштів з російської федерації. Ми пробували вивчати питання за межами України. Там є проблеми: чи належним чином повідомлений учасник судового процесу, та й суди заявляють, що не потрібно порушувати імунітет російської федерації. Також слід чекати поки запуститься офіційно міжнародний реєстр збитків. А в нас лиш один ліцей на 140 мільйонів постраждав. І питання актуальне! Ми сподіваємося, що, можливо, буде прийняте рішення про розмороження якихось заморожених російських активів, - каже Михайло Драчевський.
Пан Михайло зазначає, що органам місцевого самоврядування важливо провести обстеження, все зафіксувати, скласти акти обстеження. А по комунальному майну ще залучали будівельників, які робили технічний звіт по пошкодженому майну, щоб можна було робити кошториси. Але необхідною є також заява особи, яка потерпіла і дехто досить пізно звертається.
Необхідно мати реєстр збитків. Про це каже юрист Сергій Мовчан. Він пригадав досвід інших збройних конфліктів, наприклад, Боснії та Герцеговини.
– Після війни на території колишньої Югославії були створені онлайн-реєстри, де можна було подати дані зниклих, і до цього процесу долучалися місцеві органи самоврядування, щоб зберегти пам'ять. Це певним чином корелюється з діяльністю музеїв Голодомору чи Другої світової війни, - каже Сергій Мовчан.
Окрім того, під час обговорення визріла інша проблема. Дехто з людей не оформлював з роками майно, не змінював власників, особливо в сільській місцевості. І в цьому проблема, бо важко фіксувати непереоформлене або взагалі неоформлене майно. Тож спершу слід наводити лад з документами, і потім фіксувати пошкодження.
У прикордонних громада є проблеми з оцінкою пошкодженого майна, каже правник Дмитро Науменко.
Він зауважує, що дістатися до деяких пошкоджених об’єктів важко і ризиковано. Навіть евакуація з цих місць є небезпечною. Та й проблема через брак спеціалістів, що можуть залучатись до комісії з фіксування пошкоджень. Правник припустив, що можливо дрони допомогли б фіксувати пошкодження, але вони використовуються насамперед для військових, а не цивільних потреб. Та й для їх обслуговування і керування потрібні фахівці, які громади, як правило, не мають.
реклама
