Вже півроку триває боротьба черкащанки Валентини Іващенко на право жити у власній квартирі. У 1998 році вона з тоді ще своїм цивільним чоловіком Володимиром Лосєвим за спільні кошти купила двокімнатну квартиру у районі «Д».
Як виявила Валентина Володимирівна пізніше, того ж місяця законний чоловік без її згоди подарував їхню спільну квартиру своїй сестрі Олені Дядюрі. Окрім того, з квартири він почав виносити частину меблів. Усе це – щоб не ділити частину майна під час розлучення з дружиною.
26 липня Валентина Іващенко подала до суду та виграла його. Суд визнав, що квартира та меблі були куплені за спільні сімейні кошти, а значить ½ квартири по праву належить Валентині Іващенко. Також суд визнав недійсним договір дарування квартири Олені Дядюрі.
Проте радість Валентини Іващенко тривала недовго: вже через кілька місяців Апеляційний суд визнав рішення попереднього недійсним, а жінка залишилася без житла.
– Апеляційний суд критично поставився до доказів. В суді не звернули увагу на спільні фотографії подружжя. Свідки з боку Лосєва взагалі відмовилися коментувати стосунки пари через релігійні мотиви, хоча й не заперечували їх. Також чомусь не звернули увагу, що кілька років Лосєв був прописаний у матері своєї дружини. А це є прямим доказом того, що вони були близькими людьми, – обурюється адвокат Валентини Іващенко Тетяна Манзар.
Як розповіла «Прочерку» сама Валентина Іващенко, вона не збирається здаватися. Зараз жінка готує документи, щоб подати позов до Верховного Суду, щоб вже там відстоювати право жити у своїй квартирі. До речі, поки що вона проживає саме там.
– Щодня він до мене присилає то дільничного, то міліцію, які мені говорять, що я заважаю заселятися новому власнику. Однак чому я маю виїжджати з квартири, яку я купила за свої гроші? Я тут робила ремонт… Крім того, я тут ще поки прописана! – скаржиться Валентина Володимирівна.
За коментарем ми звернулися також до Володимира Лосєва, проте той давати коментар відмовився, пояснюючи це тим, що йому неприємно спілкуватися з журналістом.
– Ця квартира не була куплена за спільні кошти. Так вважаю не я, а закон. Мені неприємно про це з вами говорити. Я зайнятий, – коротко відповів Володимир Миколайович та поклав слухавку.
реклама