Богдан Волик з Черкас, який врятував від утоплення двох 8-річних дівчаток, сам потребує допомоги – йому вкрай важливо зробити операцію на лівому оці.
Про це «Україні молодій» повідомила його бабуся, Алла Чеховська.
Так склалося у житті цього хлопчика, що він росте без батьків, а бабуся виховує Богдана з 8 місяців.
Для Алли Василівни він – внучатий племінник, але саме вона є опікуном Богдана Волика.
Без ока Богдан залишився у дитсадку, коли його вдарив одноліток. «Я коли почула від лікаря, що дитина не бачить, трохи не знепритомніла», – зізнається пані Алла.
І додає, згодом пішло відшарування сітчатки, то ж в Одесі, в Інституті очних хвороб і тканинної терапії імені В.Філатова, хлопчику зробили косметичну операцію.
У 2008 році 6 тисяч гривень на це до її пенсії та до пенсії її чоловіка Олексія Васильовича назбирали колеги, сусіди та друзі.
Лікарі сказали, око ніякої функції не виконує. Коли будуть кошти, то пообіцяли поставити скляне.
«Але ж скляне око, так мені пояснили, поки він росте, то треба міняти кожні півроку», – зазначає Алла Василівна. І додає, що Богдан – хлопчик активний, любить плавати, пірнати і, якщо око намокне, то може випасти. Тоді дитина буде ходити з діркою в оці.
Поки Богдан був меншим, каже його бабуся, операцію ще можна було відтягувати. А зараз йому майже 14 років, тож прийшов час робити операцію. Та тільки де взяти на це кошти?
Ще кілька років тому вона пробувала просити допомоги у черкаської влади – і в міської, і в обласної. Але у чиновників була одна відповідь, мовляв, ви ж одержуєте соціальну допомогу…
Жінка каже, за кордоном ставлять силіконові очі із лазерною підшивкою. Таке око не відрізниш від справжнього. І його ставлять на 10 років. Але скільки коштує така операція, вона не знає.
Через око Богдан нині не ходить до школи, а має індивідуальні заняття. Після того, як однолітки почали обзивати його «одноглазим» та «піратом», бабуся таким чином відгородла його від знущань.
«Навіть мене не соромилися, кричали Богдану: «Пірат, а що в тебе з глазом?», – пояснює Алла Василівна.
У хлопчика є кілька друзів, але найчастіше всього він любить гуляти біля Дніпра і на самоті й милуватися природою. Так було й того разу, коли він побачив, як під лід провалилися дві дівчинки.
Богдан зізнається, що так злякався за їхнє життя, що забув про себе. Кинувся у воду, не роздумуючи. Навіть свою мобілку намочив – тепер вона не працює.
Бабуся називає Богдана чуйним та жалісливим хлопчиком, який ніколи не пройде повз того, хто потребує допомоги.
«Він у нашому будинку завжди і літньому чоловікові з милицями допоможе, і мамі з візочком. Позаторік дівчинку на беріг виніс, коли в неї ногу судомою звело, а літом чиюсь кішку з 15 метрового дерева зняв», – каже бабуся хлопчика.
Її картка в Приватбанку: 5168 7420 2267 2210, Чеховська Алла Василівна.
Алла Василівна підкреслює, що це карточка, на яку вона одержує державну соціальну допомогу по інвалідності Богдана, і обіцяє відзвітувати за кожну копійку.
реклама
Коментарі
Панове, давайте дитинi поможемо, без полiтики i срачу, бо на владу надiй нема .
Стрічка RSS коментарів цього запису