реклама
12 лютого 2012, 17:39
24-річний американський волонтер «Корпусу миру» Джеремі Боровіц за півтора року в Боярці, що на Лисянщині, встановив сміттєві ящики, відкрив газету та кінотеатр. Про це повідомляє газета «Вечірні Черкаси».
– Коли я сказав своїм батькам, що поїду на два роки в Україну, то батько подумав, що я божевільний, – розповідає американець Джеремі Боровіц. – Проте коли батьки приїхали до мене в село і побачили, як тут гарно і які живуть тут люди, то змінили свою думку.
24-річний американський волонтер «Корпусу миру» Джеремі Боровіц півтора року тому приїхав із Нью-Джерсі до села Боярки. І про це не жалкує. Розповідає, що хотів побачити світ та допомогти людям змінити своє життя на краще. За словами американця, спочатку селяни поставилися до нього насторожено.
– Чоловіки думали, що я якийсь шпигун, жінки намагалися мене оминати, а діти взагалі боялися. Усіх цікавило, чого я сюди приїхав. Чесно кажучи, я й сам не знав, чим зайнятися, конкретних планів не було. Почав з уроків англійської мови – близько місяця на них ніхто не приходив. Потім прийшов один учень, потім ще, і так поступово набрався клас, – згадує американець.
Згодом Джеремі Боровіца, як-то кажуть, «поперло» – ідеї почали виникати одна поперед одної. Організував із дітьми співочий гурт, потім записав диск із піснями. Економістові за освітою вдалося за допомогою своїх товаришів продати кілька десятків дисків в Америці. За вторговані 550$ купили у школу музичні колонки та відремонтували піаніно. Згодом за ініціативою американця у сільській школі відкрили кінотеатр, де через проектор щотижня показують різноманітні фільми. Боровіц навчив дітей грати в бейсбол та американський футбол і дає уроки гри на гітарі. Разом з учнями Джеремі також випускає газету «Зміна».
– Джеремі допоміг нам в озелененні школи, завдяки йому ми посіли перше місце у районному конкурсі. Крім того, американець став ініціатором, щоб у селі встановили додаткові сміттєві урни. Джеремі допоміг нам подивитись на своє життя з іншого боку, у нього багато чого можна повчитись. Американці не люблять програвати і дуже цілеспрямовані та працьовиті, – розповідає директор Боярського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад» – ЗОШ І-ІІІ ступенів Микола Демчук.
Також Джеремі займається дослідженням історії українських євреїв, до речі, його прабабуся родом із Богуслава. Він і сам за національністю єврей. Його батько – равін у Нью-Джерсі.
– У мене щотижня виникає якась нова ідея, проте, на жаль, лише відсотків десять з усього вдається реалізувати. Колись навіть хотів у Боярці побудувати сміттєпереробний завод, але потім зрозумів, що це не реально, – сміється Джеремі.
Найважче американцеві було пристосуватися до українських побутових умов. Для Джеремі шоком став туалет на вулиці та купання в мисках. Але американець потроху вже до цього звик.
У червні у Джеремі завершується контракт із «Корпусом миру». Що робитиме далі, ще не знає, можливо, знову повернеться на Україну…
реклама
24-річний американський волонтер «Корпусу миру» Джеремі Боровіц півтора року тому приїхав із Нью-Джерсі до села Боярки. І про це не жалкує. Розповідає, що хотів побачити світ та допомогти людям змінити своє життя на краще. За словами американця, спочатку селяни поставилися до нього насторожено.
– Чоловіки думали, що я якийсь шпигун, жінки намагалися мене оминати, а діти взагалі боялися. Усіх цікавило, чого я сюди приїхав. Чесно кажучи, я й сам не знав, чим зайнятися, конкретних планів не було. Почав з уроків англійської мови – близько місяця на них ніхто не приходив. Потім прийшов один учень, потім ще, і так поступово набрався клас, – згадує американець.
Згодом Джеремі Боровіца, як-то кажуть, «поперло» – ідеї почали виникати одна поперед одної. Організував із дітьми співочий гурт, потім записав диск із піснями. Економістові за освітою вдалося за допомогою своїх товаришів продати кілька десятків дисків в Америці. За вторговані 550$ купили у школу музичні колонки та відремонтували піаніно. Згодом за ініціативою американця у сільській школі відкрили кінотеатр, де через проектор щотижня показують різноманітні фільми. Боровіц навчив дітей грати в бейсбол та американський футбол і дає уроки гри на гітарі. Разом з учнями Джеремі також випускає газету «Зміна».
– Джеремі допоміг нам в озелененні школи, завдяки йому ми посіли перше місце у районному конкурсі. Крім того, американець став ініціатором, щоб у селі встановили додаткові сміттєві урни. Джеремі допоміг нам подивитись на своє життя з іншого боку, у нього багато чого можна повчитись. Американці не люблять програвати і дуже цілеспрямовані та працьовиті, – розповідає директор Боярського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад» – ЗОШ І-ІІІ ступенів Микола Демчук.
Також Джеремі займається дослідженням історії українських євреїв, до речі, його прабабуся родом із Богуслава. Він і сам за національністю єврей. Його батько – равін у Нью-Джерсі.
– У мене щотижня виникає якась нова ідея, проте, на жаль, лише відсотків десять з усього вдається реалізувати. Колись навіть хотів у Боярці побудувати сміттєпереробний завод, але потім зрозумів, що це не реально, – сміється Джеремі.
Найважче американцеві було пристосуватися до українських побутових умов. Для Джеремі шоком став туалет на вулиці та купання в мисках. Але американець потроху вже до цього звик.
У червні у Джеремі завершується контракт із «Корпусом миру». Що робитиме далі, ще не знає, можливо, знову повернеться на Україну…
