Міський голова Черкас і кандидат на посаду мера Сергій Одарич сьогодні під час прес-конференції заявив, що йому стало відомо “звідки ростуть ноги і вуха” у його двійника - Сергія Олександровича Одарича.
- Вилізли вуха по моєму тезці несподівано. Нам все ж таки вдалося знайти цю партію, яка висунула його, і виявилося, що лідер цієї партії — достатньо відома особа пані Луговська. Це саме та пані, яка очолює дочірнє підприємство “Шляховик”, яке було створене попереднім керівництвом асфальтно-бетонного заводу паном Сергієм Якимчуком. Якимчук у 2006 році балотувався на посаду міського голови. Асфальт, який виробляв завод у період правління пана Якимчука продавався через пані Луговську. Пані Луговська, виявляється його прийомна донька у другому шлюбі. Сам Якимчук — людина достатньо близька до Володимира Олійника, виходець із того самого села Бузівка Жашківського району. І коли в період Олійника відбувалася передача половини заводу у власність приватним особам, то якраз тоді й з'явився пан Якимчук, він став акціонером цього заводу і став його директором. І поки асфальт продавався через дочірнє підприємство “Шляховик”, завод постійно виявлявся збитковим. Коли ми змінили керівництво і завод почав працювати напряму, то він відразу став прибутковим, уже три роки він є прибутковим підприємством. А пан Якимчук кілька місяців тому отримав високу посаду в обласній держадміністрації, - розповів Одарич.
Справді, на сайті Черкаської ОДА можна побачити розпорядження губернатора Сергія Тулуба від 1 жовтня 2010 року про призначення Сергія Якимчука на посаду начальника управління промисловості та розвитку інфраструктури облдержадміністрації.
- Звідки вуха і ноги ростуть у наших двійників, тепер зрозуміло, - підсумував Сергій Одарич.
У свою чергу, народний депутат Володимир Олійник будь-яку свою причетність до появи двійника Одарича рішуче відкидає:
- Так, Якимчук став директором заводу, коли я був мером. А що — не повинен був ставати? Йому що, заборонено чи як? Питань жодних до заводу не було, поки не пограбували його. Але сама заява Сергія Одарича... як не при пам'яті, я такого і коментувати навіть не беруся (сміється). Я виборами в Черкасах не займаюся. Попередні тижні я працював у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській областях, сьогодні виїжджаю на Житомир. Мені Черкасами немає коли займатися. Я розумію, що треба пояснити, знайти ворога, з яким треба якось боротися. Але це все вчорашній день. Хай займуться краще справами, а не шукають темну кішку в темній кімнаті, бо її там немає.
- Тобто, ви стверджуєте, що не маєте жодного відношення до появи однофамільця Сергія Одарича?
- Та що я можу стверджувати? Я від вас вперше оце почув і здивований, що серйозні люди можуть такі версії вибудовувати. Я ж не все перекладаю, будемо так говорити, на Михайла Бродського. Де Бродський є, то є, а нема, то нема. Робить корисну справу — хай робить, де є помилки — я можу критикувати. А тут вибудовувати такі версії, ноги ростуть і так далі. Мені не хочеться просто по судах ходити, бо це даремна трата часу, тяганина і так далі, але я ще раз кажу — це наклеп. Я такими речами не займаюся. І скажу вам відверто, що в самій технології двійників, як людина, яка серйозно багато часу витратила на політику, абсолютно не бачу сенсу. Тим паче, що читав окремі коментарі, що це 0, 3 %. І чого така паніка? Що там таке? Я вам кажу, як людина, яка багато чим займалася вже в цьому житті з точки зору політики: не бачу сенсу в цих двійниках, хоч і п'ять їх буде. А на заяви подібні я відреагую в конституційний спосіб. Бо це нісенітниця, нездорові такі речі відбуваються. Я б подібних припущень не робив би, бо припущення також є наклепом. Версії можуть бути, але тримай їх при собі. А якщо десь хтось чийсь знайомий... У мене в Черкасах всі знайомі. Може тисячі дві-три мене не знають. Усі інші знають, бо я багатьом робив добро, і багато людей працювали під моїм керівництвом. Але це звучить ніби виправдання, а мені немає в чому виправдовуватися, - сказав Володимир Олійник.
реклама
Коментарі
Волошин - это украденные деньги на памятник Симоненко а взамен чудовище из гипса, заумные рассказы как правильно закручивать лампочки в уличные фонари, это ресторан Тарантела в 5 метрах от детской площадкой в центре, это...это вааащщее...
Одарич - это хорошие остановки, парки, фонтаны, дорога на Мытнице, по Хрещатику, освещение улиц, детские площадки, пляж на Г.Лнепра, набережная у речвокзала, первые за последние 20 лет новые тролейбусы...
Деньги на пиар ЛжеОдарыча выкинуты в пустую!
А на счёт правления Олейника...помню какой город был при его правлении! Мусор; в июле "сентябрьская" листва валялась ; короче полный мрак и нищета города!
Стрічка RSS коментарів цього запису