Сьогодні в Україні заради збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення, розробляють план затвердження природоохоронних територій, які мають увійти у Смарагдову мережу Європи. Україна чи не перша з країн, що не є членами ЄС, які дуже активно працює в природоохоронному напрямку за участі ГО «Українська природоохоронна група». Науковці кажуть – це шанс надати природоохоронний статус великій кількості територій, зберегти природу.
Території особливого природоохоронного інтересу визначають фахівці, згодом план направляють на погодження у Міністерство захисту довкілля та природніх ресурсів, а потім у Раду Європи.
Як повідомив у рамках екологічного тренінгу для журналістів з регіонів український еколог і зоолог, природоохоронний і громадський діяч, співробітник відділу моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології НАН України, голова і співзасновник громадської організації «Ukrainian Nature Conservation Group» Олексій Василюк, пропонується додати до мережі досить багато ділянок.
– Все це робиться у рамках євроінтеграції, адже в ЄС природоохоронні програми активно діють. Мова про те, що ті види тварин, які рідко зустрічаються, повинні оберігатися на тих територіях, де вони мешкають, шляхом створення природоохоронних територій. Про це мовиться і у Бернській конвенції, до якої приєдналася Україна після розпаду СРСР. До слова, у нас є степова зона і цим ми вирізняємося серед багатьох країн Європи. Тож багато видів можна зберегти, зберігши їх у нас. На карті бачимо червоні ділянки – це те, що отримає охоронний статус наступного року. А коли ми увійдемо в ЄС, то реально зможемо охороняти ці ділянки, як в ЄС, де виділяються значні кошти на охорону природи, – розповідає Олексій Василюк. – А в ЄС на один гектар таких територій виділяється в 144 рази більше коштів, ніж на один гектар Національного парку.
За словами науковця, в Україні є багато видів і куточків природи, які треба охороняти.
– З дня на день мають прийняти проєкт Закону України «Про території Смарагдової мережі». Коли закон буде проголосований, визначені території прирівняють до заповідно-природоохоронного фонду. Якусь частину територій запропонували включити до Смарагдової мережі одразу, як існуючі заповідники і національні парки. Наприклад, це Канівський заповідник і Холодний Яр. Як визначалися інші території? Дуже просто, тут не можна було вплинути якось начальству чи зробити щось по блату. Факт був простий – де є види і оселища, що потребують охорони, там і має бути природоохоронна територія. Раніше такого ніколи не було, доводилося узгоджувати все з землекористувачами. А тепер території мають охоронятися на рівні Ради Європи. Бо це території, де, наприклад, живе певний вид птахів. І це визнання важливості території, – каже еколог. – Тепер причиною прийняття рішення десь в Європі стає сам факт наданих нами наукових знань.
Окрім згаданих Канівського заповідника та лісового масиву Холодний Яр, до Смарагдової мережі включили Кременчуцьке водосховище (вздовж них проходить міграційний шлях птахів), межиріччя річок Рось та Росава, Гірського Тікича, долина річки Ірклій, Бурімка (Чорнобаївський райони), долина річки Синюха (Катеринопільський, Тальнівський райони) тощо. Водночас зазначає, що Черкащина не є лідером з кількості об’єктів, включених до Смарагдової мережі.
– Ми вперше зіткнулися з тим, що знання потрібні, важливі, бо лише науковець дослідить, де які види проживають. Окрім того, це шанс зберегти природу, адже будь-яка діяльність на цих територіях буде проводитися лише після отримання дозволу, або буде заборонена, - каже Олексій Василюк. - Ми подаємо це все Міністерству, там передають в Європу і конвенція має затвердити ці території у лютому, бо засідання проходить раз в рік.
Довідка: Смарагдову мережу Європи заснували в 1971 році для збереження природи. Під час 36-го засідання Постійного комітету Бернської конвенції у 2016 році був затверджений перелік об’єктів Смарагдової мережі Європи для України, який складався з 271 території площею 6,2 млн. га або близько 10% України.
реклама
