Тема витрат під час війни – зараз на часі. Ми бачимо тисячі коментарів у соціальних мережах від людей, які критикують роботу територіальних громад у фінансуванні тих чи інших проєктів та закликають всі ресурси направляти на оборону. Але чи можливо це? Чи дозволяє такі дії громадам законодавство?
Детальні роз’яснення з цього приводу ми отримали від радника із питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» Миколи Гулька.
Чи дозволяє законодавство громадам фінансувати безпеку та оборону зі своїх бюджетів?
Для того щоб зрозуміти, що можна фінансувати з місцевих бюджетів, а що ні, маємо переглянути низку безпекових законів, зокрема: «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», а також «Про місцеве самоврядування в Україні» та Бюджетний кодекс України.
Також, маємо знати як влаштована система територіальної оборони, щоб виокремити ту частинку, яка відноситься до питань місцевого значення, яким й повинні опікуватися територіальні громади.
Територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових:
- військова включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучаються до виконання завдань територіальної оборони;
- цивільна включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучаються до територіальної оборони;
- військово-цивільна включає штаби зон територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучаються до територіальної оборони.
Територіальна громада на своїй території може утворювати одне або декілька добровольчих формувань з урахуванням ресурсних та людських можливостей.
Зокрема, ДФТГ – це воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.
Щодо забезпечення ДФТГ індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами здійснюється в загальній системі забезпечення ЗСУ, тобто належить відповідно до статті 10 Закону України «Про оборону України» до основних функцій Міністерства оборони України.
Діяльність ДФТГ здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини ЗСУ за територіальним принципом.
Зрозуміло, що для виконання своїх функцій ДФТГ окрім озброєння, мають інші потреби. Ці потреби можуть бути забезпечені за рахунок місцевих бюджетів. Зокрема, стаття 91 БКУ передбачає в місцевих бюджетах можливість затверджувати бюджетні призначення на місцеві програми, пов'язані з виконанням повноважень, затверджених відповідними місцевими радами, зокрема: для реалізації заходів та робіт з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.
Для прикладу на такі заходи місцевого значення, які фінансуються за КПКВ 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони» та 8220 «Заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення»: Проведення медичного обстеження членів ДФТГ; Забезпечення харчування підрозділів ТрО на час проведення планової зборової підготовки та виконання завдань за призначенням; Проведення інформаційно-комунікативної кампанії стосовно територіальної оборони з виготовленням поліграфічної продукції; Виготовлення бланків посвідчень добровольця територіальної оборони; Придбання речового майна та спорядження (обмундирування, матраци, спальні мішки, каримати); Придбання медичних аптечок, медикаментів та перев’язувальних матеріалів.
У разі якщо громада має намір придбати специфічні предмети, матеріали, обладнання та інвентар для підтримки військових формувань, то це можливо здійснити шляхом надання субвенції з бюджету територіальної громади до державного бюджету за КПКВ 9820 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на перерахування коштів в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії російської федерації проти України та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності» або 9800 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів» Одержувачами такої субвенції можуть бути: військові частини; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; підрозділи Нацгвардії.
Яким чином зараз громади фінансують безпеку та оборону? Якщо це відбувається, то про яку суму йде мова?
Наразі громади Черкащини в межах затверджених місцевих цільових програм або здійснюють передачу міжбюджетного трансферту у вигляді субвенції з місцевого бюджету державному бюджету або фінансують заходи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.
Щодо прикладів, то поки діє воєнний стан в Україні - видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору належать до таємних видатків, а також закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб руху опору становлять державну таємницю, тому не можна розголошувати на які цілі і що саме придбавають і яку підтримку здійснюють військовим громади зі своїх бюджетів.
Чи це робиться в межах чинного законодавства покаже час.
Але можу зазначити інформацію в цілому по громадах Черкащини:
- За КПКВК 8240 «Заходи та роботи з територіальної оборони» профінансовано за 6 міс. 2023 року 41,8 млн.грн., за 2022 рік - 75,7 млн.грн.;
- За КПКВК 9800 «Субвенція з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів» профінансовано за 6 міс. 2023 року 344,2 млн.грн., за 2022 рік - 322,4 млн.грн.
На які "підводні камені" мають зважати громади, виокремлюючи кошти на оборону зі своїх місцевих бюджетів?
Ну найперше наголошую, згідно зі статтею 87 БКУ, видатки на забезпечення функціонування установ та закладів Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
У разі наявності фінансової можливості у місцевому бюджеті, за умови забезпечення визначених законодавством делегованих та власних повноважень, можлива підтримка підрозділів ЗСУ, проте лише шляхом передачі субвенції з місцевого до державного бюджету.
Якщо громада має намір придбавати військове спорядження (каски, бронежилети, розвантажувальні жилети тощо) або придбавати предмети та матеріали для облаштування об’єктів військових формувань у пунктах дислокації, блок-постів, функціонування об’єктів критичної інфраструктури, захисних споруд, вогневих позицій то це можна робити тільки шляхом надання субвенції з бюджету територіальної громади державному бюджету.
Самостійно громада здійснювати такі видатки з місцевого бюджету не може, оскільки частиною другою статті 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів.
Під час передачі трансферту підрозділу ЗСУ також необхідно враховувати, що видатки здійснюються за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності простроченої кредиторської заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків на останню звітну дату, що передує плануванню видатків.
Чи на все в галузі оборони можуть виокремлювати кошти ОМС за рішенням депутатів чи на окремі категорії?
Відповідно до норм БКУ (пункт 17 частини першої статті 91) з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на заходи та роботи з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення.
ОМС можуть затверджувати цільові місцеві програми підготовки територіальної оборони та підготовки населення України до участі в русі національного спротиву.
Тому, на виконання Місцевих програми з підтримки територіальної оборони та проведення мобілізаційної підготовки місцевого значення, виконавцями яких визначені виконавчі органи ТГ самі можуть проводити видатки, а саме заходи з підготовки ДФ, підвезення, пальне, створення матеріально-технічної бази для навчання, але не матеріально-технічне забезпечення, тим більше не купівля військового спорядження, зброї, боєприпасів.
А при спрямуванні коштів на реалізацію заходів та робіт з територіальної оборони та мобілізаційної підготовки місцевого значення, виконавцями яких визначені установи (організації), які утримуються за рахунок коштів державного бюджету (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, військові частини, підрозділи Нацполіції та інші) передбачено за рахунок субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів.
Також ОМС можуть включати до місцевих програм і заходи з підтримки інших підрозділів сил безпеки і оборони. Виконавцями таких заходів можуть бути Міністерство оборони України, військові частини та інші сили безпеки і оборони. Видатки місцевих бюджетів у таких випадках також передбачаються за рахунок субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів.
Як визначено законодавством відповідальність за неправомірне чи неналежне використання коштів із місцевого бюджету на оборонну галузь?
Насамперед одним із принципів, на яких ґрунтується бюджетна система України, є принцип цільового використання бюджетних коштів, тобто бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
І нецільовим використанням бюджетних коштів відповідно до ст. 119 БКУ є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
- бюджетним призначенням, встановленим рішенням про місцевий бюджет;
- напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми;
- бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
За нецільове використання бюджетних коштів посадові особи бюджетної установи можуть притягуватися до адміністративної або навіть кримінальної відповідальності.
Отже, громадам насамперед необхідно максимально чітко дотримуватися вимог законодавства. Для використання будь-яких ресурсів має бути підстава і підтвердження цільового використання коштів. Зокрема ОМС має діяти в межах тих повноважень, які визначені ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні та в межах видаткових повноважень, визначених БКУ
Наразі багато серед народних депутатів висловлювань щодо розширення видаткових повноважень в частині фінансування витрат на оборону. І на які зміни очікувати громадам?
Так, дійсно у серпні місяці зареєстровали проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного Кодексу України щодо підтримки органами місцевого самоврядування сектору безпеки та оборони» за № 9560, де пропонують розширення видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, а саме на заходи з матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони у період дії воєнного стану. Але наразі ці зміни не були прийняті.
Також Уряд схвалив зміни до Бюджетного кодексу для фінансування сектору безпеки і оборони та розвитку оборонно-промислового комплексу – ці зміни подані до ВРУ 12 вересня і зареєстровані за № 10037 Проект Закону про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України.
Зокрема, цими змінами до Бюджетного кодексу України пропонується:
зарахування у 2024 році до загального фонду державного бюджету у повному обсязі надходжень, які є джерелами формування державного дорожнього фонду;
зарахування з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року до спеціального фонду держбюджету надходжень від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується згідно з Податковим кодексом на відповідній території України;
спрямування у період дії воєнного стану на забезпечення підтримки обороноздатності держави за рішеннями відповідних місцевих рад вільних залишків коштів місцевих бюджетів та залишків коштів спеціального фонду місцевих бюджетів, які утворилися на кінець бюджетного періоду.
реклама
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису