Або – чи наливають нове опозиційне вино - в міхи старих округів?
Напередодні призначення перевиборів на черкаських проблемних округах, серед провладних сил - «тишь гладь да Божья благодать». У той час як в осередках опозиційних партій (яким соціологи віщують непогані стартові шанси) - вирують справжні шекспірівські пристрасті. Все нагадує театр, у якому декілька прима-актрис, і кожна претендує на головну роль.
Здавалося, нарешті вгомонилися внутріпартійні суперечки, хто більше винен у тотальному програші опозиційних кандидатів-мажоритарників у наскрізь опозиційній Черкащині на виборах жовтня 2012. Чи голова обласного осередку «Батьківщини» Анатолій Бондаренко, чи куратор області на виборах Микола Томенко, чи колишній голова обласної ради Володимир Гресь, чи «тушка» Олександр Табалов, під чиїм впливом перебував обласний осередок «Фронту Змін». Чи в програші винуваті потроху всі, разом узяті. Теперішнє злиття політсил Тимошенко та Яценюка мимоволі розтривожило старі образи та претензії черкаських соратників по боротьбі. Що в перспективі накладається на процес підготовки до перевиборів на округах. Інтрига №1 – хто стане лідером збірної команди осередків «Батьківщини» та «Фронту змін». А відтак – благословить у бій кандидатів на 194 та 197 округи. Цю посаду небезпідставно пророкують молодому та амбітному уманчанину Максиму Полякову, вихідцю з «Фронту Змін» Арсенія Яценюка.
– Кожній партії потрібне оновлення: якщо партія тривалий час стоїть на місці, не рухається, зрозуміло, що результати зменшуються, - заявив Максим Поляков на прес-конференції напередодні об’єднавчого з’їзду партій.
Теперішній очільник обласної «Батьківщини» Анатолій Бондаренко, креатура Миколи Томенка, очолив «Батьківщину» в 2010 році, в час тотального «тушкування» - переходу грошовитих депутатів і спонсорів у лави Партії регіонів. Колеги з «Фронту змін» досі тримають зуб на Анатолія Васильовича за програний Поляковим уманський округ. А той підсмикує «фронтовиків» наявністю зв’язків із «тушкою» Олександром Табаловим.
Не секрет, що саме квота «Фронту змін» у спільному опозиційному списку стала джерелом «тушок» вже в новому складі парламенту. Для новоспеченого лідера опозиції, це доволі хвороблива тема. Тестом на здатність Яценюка реагувати на критику стала ситуація з вихідцем із Черкащини Анатолієм Гриценком, якого за численні зауваження до роботи опозиційних сил, дружно попросили…вийти з фракції та скласти мандат.
«Перед голосуванням я чітко заявив: 1) з фракції не вийду; 2) мандат покласти можу, не проблема – але тільки разом з Яценюком! Чому з Яценюком? Тому що саме він, своїми "фронтовими тушками", своїми діями і бездіяльністю – дискредитує опозицію найбільше», - різко відреагував Анатолій Гриценко на голосування колег по фракції.
Ця сварка точно не посилить об’єднану опозицію напередодні складних перевиборів, зважаючи на авторитет Анатолія Степановича на рідній Черкащині. Але напевно найгіркішою пігулкою для опозиціонерів може стати поява конкурентів з їхнього боку, що перебиватимуть опозиційні голоси. Так як це сталося в Черкасах у 2002 році, коли на виборах на 200 окрузі Володимир Олійник з’їв голоси Михайла Сироти (чим і допоміг Борису Райкову переїхати до Києва). А згодом на перевиборах депутата 201 округу підрізав крила Булатецькому, чим врешті дозволив проскочити Шуфричу.
Два місяці тому опозиціонери домовлялися що пустять на перевибори по 194 та 197 округах невизнаних нардепів Булатецького та Даценка. З досвіду перевиборів, ще жоден із переможців невдалого голосування не отримував такої ж підтримки вдруге. Тому і домовлялися, що інші кандидати-опозиціонери цього разу Булатецькому та Даценку не заважатимуть. Першим неприємним сигналом що це може піти не так, стала заява депутата міської ради Володимира Мамалиги про наміри вдруге балотуватися на 194 окрузі. Не варто скидати з рахунків постійну активність фінансово спроможної Валентини Жуковської, яка точно продовжить боротьбу за мандат. Леонід Даценко на відміну від свого товариша може почуватися впевненіше: губернатор Сергій Тулуб заприсягнувся що не балотуватиметься в депутати. Та досвід вчить що найбільше слід боятися не ворогів, а друзів. Найкраще друзі пізнаються в виборчій кампанії.
13 червня останнє чергове засідання сесії міської ради як завжди було використано народним улюбленцем Миколою Булатецьким для того, щоб в черговий раз пропіаритися з трибуни. Микола Іванович навіть запросив на сесію лояльного до нього журналіста опозиційного телеканалу «TVi» Максима Савчука, котрий уже не раз готував сюжети про невизнаного нардепа. Неозброєним оком було видно, що попри свою балакучість, Микола Булатецький цього разу перебував у сумному настрої. Імовірно, його могла насторожити відсутність у президії Сергія Одарича. А уявіть собі ситуацію, якщо на перевиборах до парламенту по Черкасах зустрінуться Булатецький і Одарич, та й ще на одному окрузі? Що тоді?
І хоча Сергій Олегович заявляє, що не буде приймати участь у виборах народних депутатів, але його активна агітаційна діяльність, нібито спрямована винятково на повернення собі крісла мера, свідчить протилежне.
І цьому є декілька причин, які варто проаналізувати. По-перше, для колишнього мера Черкас ймовірність відіграти ситуацію в міськраді на попередні позиції дорівнює нулю. Навіть, якщо Сергій Одарич через суди (вітчизняні чи міжнародні) поверне собі посаду мера, що його чекає? Новий, не підконтрольний йому міськвиконком. 40 вороже налаштованих проти нього депутатів. Амбітний секретар міської ради Віктор Білоусов, котрий вже не зможе бути на других ролях.
Знаючи характер Сергія Олеговича, важко уявити щоб він погодився виконувати роль «болванчика» в чужому політичному преферансі. Наступити на горло власній гордості вистачило моральних сил лише у його попередника Анатолія Волошина, який з 2003 року до припинення повноважень в 2006 році мужньо працював у ворожому колі призначеного міськрадою виконкому. Напевно Сергія Олеговича не влаштує посада «англійської королеви» та виконання лише представницьких функцій. Саме тому можна зробити висновок, що скоріш за все діяльність екс-мера та його команди спрямована на підготовку до майбутніх перевиборів до Верховної Ради України по 194 виборчому округу.
У такій ситуації Миколі Булатецькому не позаздриш. Народному улюбленцю від опозиції буде дуже важко протистояти колишньому міському голові Черкас. Теж опозиціонеру, але на відміну від Булатецького, фінансово спроможному, оточеному впливовими друзями та покровителями в вищому керівництві опозиційних партій.
Що тут скажеш, вибори - справжня перевірка дружби.
реклама
