Нинішня каденція для міського голови Черкас Анатолія Бондаренка має бути легшою, бо є стабільна більшість, яка дає змогу ставити амбітні завдання. При цьому мер готовий співпрацювати з усіма, навіть фракцією «Голос», яку вважають опозиційною до нього.
Днями Черкаську міськраду сколихнула трагедія: померла депутатка Олена Шевченко. Це нещасний випадок, який розбалансував і так не дуже організовану і зібрану команду влади. Тепер бюджетна комісія без голови, саме тоді, коли мали приймати бюджет розвитку. Кажуть, це був головний інтерес депутатів, який мав показати, хто з ким дружить і кого підтримує. При розділенні бюджету мали оголитися всі потаємні симпатії й антипатії.
Поки що всі грають в нейтралітет. Лише «Голос» намагається бути в опозиції, а конкретніше – очільник фракції і головний суперник міського голови Черкас Анатолія Бондаренка на минулих виборах – Віктор Євпак.
Наприкінці минулого року він навіть підсунув меру «миколайчика» – подав у Черкаський окружний адміністративний суд позов до міського голови і міської ради, в якому просить визнати дії мера щодо обрання секретаря міськради на сесії 10 грудня протиправними.
Секретарем мерові прогнозували як не одного, то іншого. Звучали навіть прізвища явних опонентів, однак дива не сталося і секретарем призначили давнього соратника голови міста ще по «Батьківщині» Юрія Тренкіна.
Хоча посади отримали не лише «батьківщинівці». Заступниками міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради затвердили Віктора Беззубенка (ВО «Черкащани», 37 голосів «за»), Марину Гаркаву («Європейська солідарність» – 28 «за») та Анастасію Чубіну («Слуга народу» – 26 «за»). Кандидатуру Олега Кашка («ОПЗЖ») підтримали 20 депутатів. Цієї кількості не вистачило для його обрання заступником міського голови. Проте сам факт такої підтримки кандидата від ОПЗЖ свідчить, що співпраця буде і з цією політсилою. При цьому деякі голови фракцій кажуть, що у виконком міський голова готовий був брати навіть представника «Голосу», якби фракція направила відповідну заяву. Але фракція довго думала, аж до доленосної сесії, а потім втратила час, щоб запропонувати свого члена команди.
До речі, поки бюджетну комісію очолює той-таки опонент мера Віктор Євпак. Проте сам він визнає, що його, швидше за все, на посаді не залишать.
Більшість і опозиція
Людей, які мають достатньо досвіду в політиці, у нинішній каденції досить мало. Серед таких Любов Майборода – депутат Черкаської обласної ради не одного скликання, громадська діячка, яка не боялася виступати наперекір владі ще у часи керування Партії регіонів, за що їй в обласній філармонії на очах в обласного керівництва викручували руки. Досить неочікувано було побачити її у провладній черкаській команді «За майбутнє». З іншого боку, очевидно, Анатолію Бондаренку окрім яскравих чи нових облич потрібен був хтось і досвідчений, який таки в чомусь розбирається.
До слова, після смерті Олени Шевченко у міську раду може ввійти ще один досвідчений депутат, очільник теплової галузі міста, ексзаступник міського голови Черкас Павло Карась. За часів майдану йому «шили справу» про штурм обласної державної адміністрації. Та поки ТВК не розглянула це питання.
– Офіційно оформленої більшості в раді немає. Є ситуативна більшість. А я б хотіла, щоб більшість була сформована офіційно, була підписана коаліційна угода, яку я розробила. Це фактично програма дій на п’ять років. На жаль, депутати такий варіант не підтримали. Немає письмових зобов’язань перед виборцями, але все ж більшість таки сформувалася, – каже Любов Майборода. – Щодо Бондаренка, то нині він є інтегруючою фігурою в раді, а фракція «Голос» орієнтується на лідера Віктора Євпака. І це добре, що є опозиція. У нас від попереднього складу ради лишилося в спадок понад 70 земельних питань, дуже багато галузевих. Це якраз відбулося внаслідок деструктивної роботи опозиції. Сподіваємося зараз буде інакше.
Водночас вона зазначає, що поки опозиція в міськраді більше говорить гаслами, а не зосереджується на шляхах вирішення питань.
Нагадаємо, до міської ради увійшло 7 партій (це 42 депутати): «За майбутнє», «Слуга народу», «ЄС», «Голос», «Черкащани», «Батьківщина», ОПЗЖ. І цей склад, за спостереженням оглядачів, значно спокійніший для мера, ніж це було минулої каденції. Чого тоді був вартий лише Олександр Радуцький, представник БПП, який завжди грав власну роль. У нинішньому складі тому ж таки Віктору Євпаку, який намагається чітко позиціонувати себе як опозиція мерові, можливо, не вистачає ще досвіду та політичної ваги.
– Партія «Голос» поки єдина намагається бути в опозиції. Не підіграє меру, але бути якісною опозицію їм треба ще навчитися. Окрім того, є ми, і ми теж намагатимемося впливати на владу, бо міський голова порушує слово. Казав, що не співпрацюватиме з ОПЗЖ, а потім в заступники висунув представника цієї політсили, – нагадує лідер Черкаського «Нацкорпусу» Дмитро Кухарчук.
На його думку, для формування опозиції треба кілька місяців. Але це станеться, зокрема, й тому, що бюджет не буде вічним і якщо сьогодні мер ще зможе якось домовитися з кимось завдяки розподілу бюджету, то потім коштів бракуватиме. Втримати коаліцію довкола «посад і бюджету» буде тяжко.
– Намагаємося відстоювати локальні перемоги. Як це було по фінансуванню ОСББ і СУБів, де ми на сесії протиснули питання. Взагалі ж, ця більшість сформована навколо бізнесових грошових впливових інтересів, а не навколо спільного бачення урбаністики, екології тощо. Тобто, ми бачимо що бюджет найнижчий, а вони все одно на плитку та асфальт спрямовують. Припускаю, що бюджет вже поділений, а в червні-серпні вже можуть бути незадоволені, комусь не вистачить, – каже депутат Черкаської міськради Віктор Євпак.
Про те, що не всі процеси в міськраді ще сформовані, каже й інший співрозмовник видання. Мовляв, заступники в мера є, але не вони важливі. Усю увагу буде зосереджено на більшості. А більшість така, що лиш представники політсили «Черкащани» самодостатні, не керуються ніким з центру.
– Є перестороги, що деякі партії, які зараз входять в більшість, можуть бути заручниками загальнонаціональних проектів. Хтось схоче вести свого президента, як «Слуги народу» абощо. Хтось може дати команду з Києва не бути в одній коаліції з «ЄС» чи з «Батьківщиною». Пригадайте, як Юлія Тимошенко була в дуже гарних стосунках з Олегом Ляшком, а потім пішов конфлікт і цей конфлікт опустився на місця і фракції потім не змогли співпрацювати, – каже співрозмовник з команди мера.
При цьому один із колишніх депутатів Черкаської міськради зауважує, що суттєво менший вплив на нинішню раду мають кримінальні групи міста. Окрім того, немає в раді людей, думка яких могла швидко переважити в тому чи іншому протистоянні. У новій каденції немає Чернецького, Мирзи, Радуцького, а донька екс-депутата Сергія Ткаченка чи син депутата Михайла Мушієка не мають такого впливу, який раніше мали ті, хто посилився у середині 1990-х та 2000-х.
Водночас нині повторно пробують щастя в політиці такі особи як Нарек Казарян, Роман Діскант, Сергій Кудактін, Оксана Мелікова, Олексій Мельник, Олександр Савенко, Араік Мкртчян. Останній до речі, як постійно це помітно на сесіях, практично не володіє українською мовою, що не зашкодило йому стати депутатом. З його орбіти також одна з призначених заступниць міського голови Черкас. Дехто пішов до міськради заради власного бізнесу, дехто настільки вмонтувався в систему, що стає депутатом без зайвих зусиль.
– Усе ж, мені хочеться вірити, що цей склад більш поміркований і менш пов’язаний з криміналом. Що за період цієї каденції нікого не вб’ють, що нікому не підпалюватимуть автівки, що нікого не битимуть, як це було за минулої каденції, – каже колишній депутат міськради.
Кадри вирішують все
– Якщо дуже коротко то замість досвідчених схемотворців зайшли ініціативні схемокористувачі, – каже керівник ГО «Академія стратегічних досліджень» Сергій Пасічник.
І якщо посади заступників вже всі партії поділили, то ще лишилися комунальні підприємства.
– Черкаська міська рада демонструє вміння складати абсолютно неймовірні політичні конфігурації. По суті, сильної опозиції в раді немає, адже кожна фракція так чи інакше намагається домовитися про певні сфери впливу в місті та посади. З публічною критикою виступає лише «Голос». Проте, думаю, що всі депутати розуміють – у більшості бути краще, ніж в опозиції. У першу чергу з огляду на можливості отримувати фінансування на виборчий округ, вирішення питань, з якими звертаються виборці. З іншого боку, партійна приналежність не завжди дозволятиме публічно демонструвати підтримку тих чи інших рішень більшості. Тому частина депутатського корпусу перебуватиме в такому собі «шпагаті» – коли і питання потрібно вирішити, і зі столичним партійним керівництвом не посваритися, – каже кандидатка політичних наук Олександра Дем’яненко.
Один з керівників комунальних установ міста, за чутками, хотів роз’яснити депутатам, як працює галузь. Проте, фактично ніхто не відгукнувся. У цьому складі більше людей з амбіціями. Дехто цілком серйозно вже готується до парламентських виборів, хоч вони навіть не оголошені.
– Амбіції теж можуть періодично створювати проблеми. Домовленості постійно будуть ситуативними. Але вже за рік ситуація може змінитися. По-перше, почне діяти імперативний мандат. Не зважаючи на складність процедури, сама можливість його застосування стане інструментом політичного тиску на непокірних депутатів. По-друге, новообрані депутати за рік здобудуть досвіду, і стануть більш умілими політичними гравцями. Ну і по-третє, ситуація в країні, яку не можна назвати стабільною, може створити попит на нову політичну доцільність, – каже Олександра Дем’яненко.
Очікується, що тепер топ-темою в міськраді буде також тема тарифів. Бо, принаймні, по вакцинах говорити нічого, тож усі будуть намагатися вплинути на зниження тарифів.
– На мою думку, не тарифи треба відстоювати, а енергетичну незалежність України, – каже Любов Майборода, проте визнає, що всі будуть говорити насамперед про тарифи, бо це «вистава, яка людям сподобається». А ціна буде підніматися. Тому тим, хто може платити, треба платити, а інших треба захистити субсидіями.
До слова, заради цього питання вже хотіла скликати сесію команда мера «За майбутнє». Але поки сесія не відбулася.
Зараз Любов Майборода очікує на парад посад. Каже, так чи інакше, це теж буде визначальним у подальшій діяльності влади.
Нині на міську політику може суттєво вплинути й призначення голови Черкаської ОДА. Як відомо, Кабмін погодив на цю посаду Олександра Скічка, що одружений із Єлизаветою Юрушевою – донькою бізнесмена Леоніда Юрушева, який володіє одним із найбільших вагонобудівних заводів України «Дніпровагонрембуд». Враховуючи, що на Черкащині діють підприємства потужних гравців України – Фірташа і Косюка, а в політичній сфері ключовими особами у великих містах області – Черкасах та Умані –люди від партії «За майбутнє», яку пов’язують з Коломойським, то можна очікувати на входження в область нового політичного важковаговика. Також призначення Скічка призведе до перевиборів нардепа на окрузі №197, звідки він обраний.
Як це відобразиться на розкладі політичних сил в Черкаській міській раді чи Черкаській обласній раді покаже час. Принаймні на місто вибори до парламенту мало впливають. Тут свої політичні розклади і поки що вони на користь міському голові, у якого комфортний і згуртований склад виконавчого комітету, що досить важливо для мера, який хоче бачити себе й далі в політиці.
*Назарій Вівчарик, для "Українського тижня".
Коментарі
Стрічка RSS коментарів цього запису