У 2021 р. виповнюється 100 років з початку першого масового голоду 1921-1923 рр. в Україні. Чи був голод на Черкащині, про це розповість Тетяна Григоренко, науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею.
Стаття написана на базі досліджень архівних матеріалів що зберігаються у Державному архіві Черкаської області.
"Забутий" голод 1921 року
Тема голоду 1921 р. ніколи не була забороненою, офіційною версією причин тяжкого голоду була посуха 1921 р. Але основні причини масової загибелі людей в Україні в 1921-1923 роках були пов’язані, головним чином, з політикою більшовицької партії і методами її здійснення, насамперед з продрозкладкою, яка хоч і була офіційно скасована у березні 1921 р., проте в Україні, на відміну від інших регіонів, продовжувала діяти.
На Черкащині у 1921 р. теж був зафіксований великий недорід, особливо це стосувалося повітів, що входили до складу Кременчуцької губернії, яка вважалася однією з семи найбільш постраждалих від посухи губерній України.
Попри те, що південні та середні смуги України самі потребували допомоги, з Москви у Київ поступали директиви про надання першочергової допомоги голодуючим Поволжя. У серпні 1921 р. була надіслана відозва голови РНК В.І. Леніна до селян Правобережної України про допомогу голодуючим Поволжя. В ній мова йшла про те, що «Правобережна Україна в цьому році зібрала прекрасний урожай і повинна допомогти голодуючим Поволжя, поділитися своїм надлишком з поволзьким селянином, якому нічим засіяти полів».
Насправді ж прекрасного урожаю не було, бо з 12 українських губерній 5 були повністю неврожайними, а у решти – урожай був нижче середнього або в кращому випадку середній (крім Чернігівської).
16 вересня 1921 р. у Зверненні Уманського комітету КП(б)У до комуністів, мобілізованих для проведення продовольчо-податкової компанії вказувалося: «В умовах розрухи і голоду в Поволжі перед кожною радянською організацією, усім пролетаріатом і біднішим селянством України стоїть загальнодержавне завдання: зібрати 100% продподатку». Також зазначалося: «Особливо гостро стоїть завдання збору продподатку у нас на Україні. Збір продподатку проходить втричі успішніше, ніж розверстка, але, товариші, ми повинні напружити всі зусилля для повного збору продподатку в найкоротший строк. Для виконання цього завдання партія мобілізувала своїх кращих синів, кращих своїх працівників. Повітком надіється, що ви виправдаєте довір’я, яке виявили до вас партія і пролетаріат. Ви роз’ясните селянству всю необхідність здачі продподатку, притягнете до цієї справи всі живі сили села».
Як голодних змушували допомагати іншим голодним
Крім обов’язкового для всіх селян продподатку, вводилися ще й додаткові податки в фонд допомоги голодуючим.
V Золотоніський повітовий з’їзд комнезамів, який відбувся 5 листопада 1921 р., заслухавши доповідь про міжнародне і внутрішнє становище і боротьбу з голодом, прийняв резолюцію, у якій говорилося: «Нечуваний голод охопив цілі губернії, десятки мільйонів селянської голоти, а також робітників. Це владно диктує з’їздові вжити надзвичайних заходів для допомоги голодуючим. З’їзд ухвалює: обложить додатково до продподатку на 10%, як сільські, так і промислові господарства, торговельні підприємства і ремісників. Комнезамам і сільвиконкомам надається право звільняти від обкладення найбідніші господарства. Крім додаткового 10%-го продподатку, для задоволення потреб місцевої голоти утворити фонд допомоги голодуючим повіту шляхом збирання добровільних пожертв. А також із 2%-го відрахування від основного продподатку».
Але селяни не могли повністю виконати не тільки підвищений продподаток, а й податок, призначений для обов’язкового виконання. Про це, зокрема, говориться у доповіді Уманського повіткому КП(б)У Центральному комітетові КП(б)У «Про економічний і продовольчий стан повіту у листопаді 1921 р.» І хоч говорилося про те, що врожай на Уманщині був здебільшого гарний, все ж таки: «Здача харч податку наближається до кінця, однак навряд чи буде закінчена; ті, що дотепер не здали, звичайно, не можуть здати через неврожай».
Про непомірність сплати продподатку свідчить також і звіт Золотоніського окрвиконкому ІІ окружному з’їзду Рад про стан сільського господарства з 1 жовтня 1923 по 1 жовтня 1924 р.: «Неврожай 1921 року особливо боляче вдарив по Золотоніському округу через те, що, увійшовши в склад бувшої Кременчуцької губернії, Золотоніський повіт разом з усією Кременчуччиною сплачував тяжкий продподаток».
Кременчуцька губернія, до складу якої у 1921 р. входили Золотоніський, Чигиринський та Черкаський повіти, сама була однією з тих губерній, які сильно потерпали від голоду. Також постраждала територія Драбівщини і Чорнобаївщини.
Селяни Черкащини замість того, щоб задовольнити свої потреби у продуктах харчування, або ж допомогти неврожайним губерніям України, де голод лютував не менше, ніж у Поволжі, збирали і відправляли допомогу голодуючим у Росію, виконуючи тим самим директиви уряду.
Про те, що голод 1921-1922 рр. вразив наш край, свідчать архівні документи.
В протоколі №1 Повітової наради уповноважених по збору податку на користь голодуючих вказано кількість зібраного хліба, виконання продподатку та кількість голодуючого населення по волостях Кременчуцької губернії, які тепер входять до складу Черкащини:
«…1) Доклад уполномоченного помощи голодающим по Вознесенской волости т. Злидаря.
Собрано 150 п. Роздано на местные нужды по распоряжению Уполномоченного т. Лиске 30 п., оправлено на склад Уполпомголода 120 п. Общегражданский налог выполнен в размере 80%.
Голодающих 30% населения.
2) Доклад… по Жовнинской волости т. Бубнова. Собрано до 125 п. Отправлено 120. Выполнить все 1000 пудов нельзя. Местный волисполком оказывает плохое содействие. Конфискации производилися Волтройкой и Сельтройкой.
3) Мельниковская волость (т. Безпалый). Работа по сбору голналога не велась. Сколько поступило, неизвестно. Вчера сделано распоряжение принять самые решительные меры. Общегражданский налог выполнен 60%...
5) Золотоношская волость. Выполнено голодных пайков 1250 п., ещё полагаю выполнить около 20%. Голодающих 20% населения. Общегражданского налога выполнили на 70%.
6) Чернобаевская волость. По приказу №30 ничего не выполнено. Общегражданского налога выполнено 50%. Меры к взысканию голнала не принимались. Голодающих 75%. Нет никакой возможности выполнить налог.
7) Богодуховская волость. Всего причиталось голналога 8400 пуд. В сборе успеха не было. С сёл поступают протоколы, что голналог не могут выполнить, и зарегистрировано голодающих 40%. Общегражданского налога выполнено 1.600.000.000 руб.
8) Доклад Уполномоченного Крапивенской волости Павленко. Минимальное обложение 20 ф., максимальное 12 п. на нетрудовой элемент. Поступило зерна 54 п. 23 ф., картофеля 14 п. 26 ф., полотна 344 ¾ аршина, всё собранное отправлено в Райсоюз. Общегражданского налога выполнено 65%, голодающих 75% населения.
9) Доклад Уполномоченного Белоусовской волости т. Дуда. Голналога выполнено около 500 пуд. Гражданского налога выполнено 75%. Голодающих около 75%.
12) В. Хуторская волость. Выполнено голналога 319 п. Общегражданского налога – 65%. Голодающих имеется 45%. Репрессии не применялись.
13) Васютинская волость…Голодных 30% населения.
14) Мойсенская волость. Работа по выполнению общегражданского налога проводится неудовлетворительно. Общегражданского налога поступило 2330.700.000. Голодающих 90%.
Волисполкомам разрешается освобождать от голналога отдельные сёла за счёт волости, в целом оставляя норму, которая будет признана Волисполкомом и утверждена Уисполкомом…».
Голодні селяни Драбівської волості повинні були виконати обов’язкові поставки хліба на виконання продподатку. За невиконання зазначених норм на уповноважених по виконанню продподатку чекав суд.
«Волинспектору Драбовской волости. Замечается, что инспектура в последнее время совсем ослабела духом и, благодаря их слабости, выполнение продналога совсем приостановилось.
Как видно из подобных явлений, инспектура обжилась с селом и думает, что взять уже хлеб не представляется возможным. В последний раз предлагается вам напрячь все усилия, дабы выполнить весь продналог к 1 марта, после чего все продработники, не выполнившие порученного задания, будут отданы суду Рев. Власти как явно не исполняющих её поручений».
Незважаючи на голод, який був у Золотоніському повіті Кременчуцької губернії, план по збору продподатку та іншим обов’язковим податкам не був зменшений, навпаки, від райпродкомісарів та волуповноважених під особисту відповідальність вимагалося 100% виконання всіх видів податку до 20 січня 1922 р.
«Всем райпродкомиссарам и волуполномоченным и выездным сессиям губпродтрибунала (январь 1922 г.). …Постановленим Украинского экономического совета на Кременчугскую губернию возложил задачи выделения из подлежащего поступлення по продналогу мобилизационного фонда и фонда Донбасса. В силу этого задания на Золотоношский уезд возложено выполнить к 20 января налог по всем видам и все 100%, а также и семенную ссуду полностю. На основаннии вышеуказанного постановления приказываю: 1) под личную ответственность райпродкомиссаров и волуполномоченных выполнить все виды налога к установленному сроку. Підпис – Предупродкома Борисов».
Невиконання продподатку оцінювалося як бездіяльність, «винуватці» – уповноважені по допголоду – були віддані під суд:
«1922 р. От Золотоношского исполкома Драбовскому Волтройка Помгола и Волисполкома… Указания вам даны в достаточной мере. Вам поручен один из важных и опасных фронтов Рабоче-Крестьянской Республики. Выполнение задания лежит ответственность всего Волисполкома и Уполномоченных.
За бездеятельность передано суду вся Мойсенская Волтройка Помгола, по декрету от 1-го марта с/г. На очереди Богодуховская волость. Обложение сделано вполне посильное. Налог выполнить 100% полностью и к сроку».
На Черкащині, незважаючи на голод, була розгорнута благодійна кампанія, спрямована на допомогу голодуючим Поволжя.
Примусова опіка над дітьми з Поволжя
У Красногірському монастирі виконком влаштував дитячу колонію для кількох сотень дітей з Татарської АРСР, а повітовим парткомом і виконкомом було проведено тиждень допомоги голодуючим.
По всіх селах Черкащини прибувших голодуючих поселяли, як правило, одного на чотири двори, які утримували його до наступного урожаю.
Незважаючи на те, що Кременчуцька губернія була однією з постраждалих від голоду, сюди прибували діти з голодуючого Поволжя і розміщувалися серед селян. В одній з телеграм, надісланих Драбівському волвиконкому, зазначалося:
«…Рада захисту дітей пропонує вам прийняти 50 дітей Поволжя задля розміщення їх між більш заможними громадянами вашої волості. Діти мають прибути в неділю 4 червня. Відповідальність за гарне розміщення покладається персонально на голову волвиконкому. 3.04.1922 р. Голова ради захисту дітей».
В силу того, що в сім’ях, де перебували діти з Поволжя, відмічався важкий продовольчий стан, траплялися випадки, коли селяни виганяли прийомних дітей на вулицю або відправляли їх в Повітовий Відділ Народної Освіти. Тому, зважаючи на таке негативне явище, Золотоніський повітвиконком видав наказ під номером 157 по наросвіті від 23 жовтня 1922 року:
«Всем вол и сельисполкомам… В последнее время с наступлением осени наблюдается следующее ненормальное явление: сельские домохозяева, к которым прикреплены голодающие дети, выгоняют их босыми, раздетыми прямо на улицу, или самовольно направляют в уездный отдел Народного Образования. А потому уездный Исп. Комитет, на основании центральных распоряжений и положений о патронировании детей, категорически приказывает, под личную ответственность Предвол. и Сельисполкомов принять все меры к устранению этого явления…
…ІІІ. Граждане, к которым прикреплены дети не менее 8 лет и пробыли в них целое лето, обязаны их содержать и целую зиму, одевать и кормить, детей менее 8 лет граждане содержат и кормят и одевают не менее 1½ месяца, потом передают другим гражданам села, эта передача делается в плановом порядке, установленному сельсоветом, всякая передача детей гражданами самими между собой должна быть прекращена, Унарообразу разработать инструкцию о порядке размещения и содержания детей для сельсоветов и т. д.».
Вилучення церковних цінностей
У фонд Допомоги голодуючим надходило багато цінностей за рахунок конфіскації церковного майна та майна церковнослужителів. Існувала навіть постанова ВУЦВК від 24 березня 1922 року про спеціальну «Інструкцію про порядок вилучення церковних цінностей на користь голодуючих»: «…2. На основании описей и книг, имеющихся в распоряжении комиссий, данных, устанавливается очередной порядок и производства работы по изъятию ценностей в зависимости от имеющихся в том или ином храме ценностей, при чём в первую очередь подлежат изъятию ценности из наиболее богатых храмов, монастырей, синагог, часовен и т. п.».
У даному разі держава нібито підтримала ініціативу священнослужителів і релігійних громад неврожайних губерній. Однак, вилучення цінностей мало приховану антицерковну спрямованість. Його політичний зміст розкриває лист В.І.Леніна до членів Політбюро і Голови ВЦВК М.І.Калініна (березень 1922 р.), який був опублікований лише у 1990 році. У листі вказано на необхідність цілковитого позбавлення церкви, як політичного опонента, матеріальної бази і на довершення – ізолювання вищого духовенства під приводом опору вилученню цінностей.
В архівах знаходиться велика кількість описів конфіскованого на Черкащині церковного майна. Ось лише деякі з них:
«Опись. Серебряных церковных ценностей принятых Золотоношским Уфинотделом от Члена Драбовского Волисполкома т. Дражевского, изъятых из 3-х церквей Драбовской волости в пользу голодающих: Крест ручной – 84 пробы – 1 ф. 22 зол., Чаша 2шт. 84 пробы – 2 ф. 25 зол. Всего: 3 ф. 47 зол. На сумму – 69 руб 48 коп.; Дискос - 12 пробы – 44 зол., звездицы на лом - 27 зол., ложила - 12 зол., ковшик - 12 зол., крест маленький - 10 зол., лом разный- 31зол. Итого серебра 12 пробы - 1 ф. 40 зол. На сумму 4 руб. 02 коп.
Всего серебра 4 ф. 87 зол. На сумму – 73 руб. 50 коп.
«Опись серебрянных церковних цінностей представленных Золотоношскому Уфинотделу Уполномоченным по взысканию общегражданского налога по Драбовской волости т. Янушевичем, изъятых из двух церквей Драбовской волости в пользу голодающих.
Из Александро-Невской церкви с. Драбово.
1) Чаша серебрянная 84 пробы весом 1ф. 81 зол.
2) Крест ручной серебрянный 84 пробы весом 1ф. 10 зол.
Из церкви Архангела Михайла ст. Драбово
3) Крест ручной серебрянный 84 пробы весом 1 ф. 13 зол.
Вего серебра 84 пробы 4 фунта 8 золот. Оценённых на сумму 81 р. 30 коп. [7,10].
* * *
Після 1921-1922 голодних років село Черкащини дуже підупало. Архівні дані подвірних і податкових списків у точних цифрах малюють той катастрофічний стан і занепад тваринництва, який стався в період з 1921-1922 сільськогосподарського року і про який виразно свідчили сотні і тисячі трупів тварин, що валялись по всіх дорогах Золотоніського повіту.
Найжахливішими були демографічні наслідки продовольчої політики уряду. Точного числа жертв голоду на Черкащині не встановлено. За останніми підрахунками Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи жертвами масового голоду 1921-1923 рр. в Україні стало 935 тисяч осіб, з них 40% дітей та 88% сільського населення.
Тетяна Григоренко, науковий співробітник Черкаського обласного краєзнавчого музею.
реклама
