Як же зустріла нас Атлантика? – канівчанка вирушила на станцію «Академік Вернадський»

Із власних відчуттів - невимовний спокій. Океан грає різними барвами від бірюзи до яскравого лазуру.

Кольори надихають та зачаровують. Чашка чаю, випита на палубі, у товаристві.... голубів! Правда морських - капський голуб або капський буревісник.

Це один з дописів у «Фейсбуці» лікарки з Канева Іванни Котурбаш. Тепер вона член антарктичної експедиції, разом з командою вирушила на станцію «Академік Вернадський». Це її перша зимівля. Поки команда ще мандрує на криголамі і канівчанка описує свої враження.

Що ми можемо робити для нашої країни, для нашої нації на відстані? Донатити та говорити, що відбувається у нашій країні. Великою радістю є те, що в нас є станція "Академік Вернадський", криголам "Ноосфера" і ми належимо до антарктичної еліти, адже не всі країни світу мають за честь тут бути. Дослідження, що відбуваються тут, становлять вагомий внесок для всієї світової науки! У мирній країні наш криголам виходив би із одеського порту!», - зазначає Іванна.

Вона розповідає: криголам "Ноосфера" - це науково-дослідне судно довжиною майже 100 м, що належить із 2021 року Національний антарктичний науковий центр. До 2021 належав Британії та звався "Джеймс Кларк Росс".

«Саме Ноосфера зараз везе нас до "нашого дому" на наступні 13 місяців! З порту Пунта-Аренас через Магелланову протоку повз Вогняну Землю рухаємося Атлантикою до нашої цілі. Попереду ще дуууже не легкий шлях через протоку Дрейка», - інформує канівчанка.

З Україною вона має різницю в чаті – 5 годин.

«Тобто, коли у мене 7, то в Україні 13. І кожен раз коли пишу своїм рідним "Доброго ранку" згадую, що їм потрібно писати "Добрий день". І завжди зараз забуваю побажати "Добраніч", бо в мене ще день. Було хвилювання як організм відреагує на зміну часових поясів. Так от - відреагував чудово… А ще тут дуже красиві заходи сонця. І ввечері набагато сильніший вітер», - ділиться Іванна враженнями.

До слова, про протоку. Найштормовіша протока названа в честь пірата - Френсіса Дрейка, який відкрив її випадково, коли із награбованими багатствами тікав на єдиному вцілілому кораблі "Золота лань" від іспанської ескадри. Тоді він здійснив навколосвітню подорож і попутно відкрив протоку. Окрім скарбів, пірат привіз багато інформації про Тихий океан, його острови та навіть оголосив територією сучасної Каліфорнії власністю королеви Єлизавети І, тобто Британії, та назвав Новий Альбіон. За це він був посвячений в рицарі.

Темперамент протоки Дрейка непередбачуваний, то вона надішле на мореплавців всі вітри двох океанів, які вона розділяє - Атлантики і Тихого, і буде лякати штормами із швидкістю 35-40 м/с.

«То вона подарує тиху гладь із маленькими хвилями. Як було у нас. Кажуть, що нас супроводжує удача, бо рідко тут можна застати такий штиль. Як знайти цей водяний простір? Між Вогняною Землею та Антарктидою. Протока Дрейка є найбільш просторою (ширина у найвужчій частині 820 км) і найглибшою протокою на планеті (в деяких місцях глибина перевищує 5500 м). У давні часи мореплавства для моряків було за честь пройти протоку Дрейка. Після першого проходження протокою Дрейка мису Горн моряки отримували честь носити у правому вусі мідну сережки, після другого срібну, а після третього разу - золоту. А ми отримали сертифікати від капітана Pavlo Panasyuk за успішне проходження протоки!

А мис Горн красиво сфотографувала Anna Soina, яка є однієї з наших зимівниць та належить до науковиць геофізичного профілю!» - зазначає Іванна.

«Як же зустріла нас Атлантика? Сонячно і хмарно водночас, спокійно, з невеликими хвилями, тепло, з приємним вітерцем. Поблизу Вогняної землі нас почали супроводжувати птахи. Захопливо було спостерігати наскільки низько до хвиль вони спускаються. І виникає відчуття ніби вони за пару міліметрів від води пролітають!» - так охудожнює Іванна Котурбаш

Всі фото Іванни Котурбаш з ФБ