«До перемоги» – це не просто гасло, а назва громадської організації, що розташована в самому серці Умані. Кожного, хто переступає поріг, зустрічає волонтерка Вікторія Василенко.
З 2018 року тут діяв музей, створений самими ветеранами АТО/ООС. Вони хотіли зберегти пам’ять про бойовий шлях побратимів і донести правду про війну до громади.
– Та з початком повномасштабного вторгнення повернулися на фронт. Ключі від приміщення передали нам – людям, яким довіряли. Військові знали нашу команду ще з 2014 року, бачили, як працюємо, тож були впевнені, що справа в надійних руках.
Поки ми розмовляли, на телефон Вікторії Василенко постійно приходили нові повідомлення – захисники дякували і надсилали фото з отриманою допомогою. Номери не підписані, обличчя на знімках закриті. Вона зізнається, що навіть не знає, хто саме на фото, але кожне таке повідомлення гріє душу.
Якраз завітав військовий Сергій. Говорив із волонтерами не про війну, а про сім’ю й повсякденне життя. З 2014 року він боронить Україну: воював у найгарячіших точках, зокрема в Дебальцевому та Станиці Луганській у складі 128-ї бригади. Під час повномасштабного вторгнення служив у 30-й бригаді. Отримав поранення під Бахмутом. Нині Сергій – діючий військовослужбовець однієї з уманських частин.
«У хлопців там немає вихідних. Вони щодня під обстрілами»
Пані Вікторія пригадує: перша поїздка в умовах повномасштабного вторгнення відбулася 26 лютого 2022 року – на Київщину, до Білої Церкви. Тоді вирушили до 72-ї бригади та ракетно-зенітного полку. З 24 лютого надавали допомогу Уманському батальйону ТрО, військовим на блокпостах навколо міста, а також військовим частинам у самому місті.
– Ми підтримували наших хлопців. У них були наші номери телефонів. Телефонували: «Приїдьте до нас додому, зберіть бронежилети, розгрузки – і привезіть». Їздили на Київщину, Південь, Схід, – розповідає вона. – Маємо власний мікроавтобус, куплений за кошти благодійників, лафету для транспортування постраждалих машин.
Упродовж трьох років волонтери здійснювали по дві-три поїздки щомісяця. Зараз налагодили співпрацю з «Новою поштою»: отримують промокоди й надсилають посилки захисникам. Лише за травень оформили близько 35 відправлень. Поїздки здійснюють лише за потреби – коли потрібно доставити транспорт на фронт або, навпаки, забрати його звідти.
– Сьогодні заправити той самий автобус для поїздки коштує чимало, тому намагаємось усе планувати раціонально, – сказала Вікторія Василенко.
Вони не збирають кошти на придбання автомобілів для військових. Кажуть, що нині такі збори йдуть повільніше, ніж у попередні роки, тож зосереджуються на тому, що можуть забезпечити оперативно.
Допомогу для захисників готує Слава Гнатенко.
– Часто, коли приїжджаю на пошту з черговою посилкою на фронт, питають: «У вас що, немає вихідних?» А я думаю – а у хлопців там є? Вони ж щодня під обстрілами. Тому й ми тут маємо робити, що можемо. Не час зупинятися. Зараз готую чергову відправку, зокрема, лопати й чай.
У волонтерському центрі також займаються плетінням маскувальних сіток та кікімор. Туди веде Алла Мушкевич. Показує станок для плетіння сіток, який волонтери створили ще у 2022 році, відтоді й досі активно користуються.
– Замовляємо спеціальний флізелін, на фабриці-партнері його нарізають і доставляють нам. А вже тут дівчата, коли знаходять вільну хвилину, беруться за плетіння. У відділі близько десяти людей – це і пенсіонери, і переселенці з Нової Каховки, Слов’янська, Краматорська. Усі підтримують один одного, – розповіла Алла Мушкевич.
Фото з соцмереж громадської організації. Військові звітують
Потреби завжди залежать від того, на якій ділянці фронту йдуть бойові дії, а також від пори року, пояснює Вікторія Василенко.
– Навесні найбільше потрібні ліки від застуди, взимку – окопні свічки та теплі устілки. Постійно просять турнікети. Резина – дефіцит для джипів і пікапів, особливо ходового розміру. Не було жодної поїздки, щоб ми не везли шин.
Зараз на фронті особливо потрібні холодильники. Літо, спека, і без них зберігати продукти стає складно.
Багато людей підтримують їхню справу. Пані Вікторія назвала всіх, хто допомагав. А ще є друзі організації, які постійно поруч, хоч і не прагнуть розголосу.
– Завдяки небайдужим купуємо інгредієнти, з яких Наталія з підрозділу «павучків» готує корисні горіхово-вітамінні та імбирно-медово-лимонні суміші. Смачну їжу в дой-паках готують у Кочубіївці та волонтери з Монастирища. Овочі надає ряд інших організацій.
Навчальні заклади міста постійно долучаються до зборів під час свят і ярмарків. Студенти й викладачі медичного коледжу виготовляють присипку для ніг. Уманська міська рада забезпечує турнікетами та іншими необхідними речами.
Фермерські господарства з Берестівця та Черповодів підтримують регулярно. Громада села Полянецьке має власний підрозділ «павучків», які допомагають із сітками та стабільно донатять на матеріали...
Музей, започаткований Героями, тут не дадуть забути
Сьогодні організація мріє відновити музей: оновити експозицію, доповнити її новими історіями й створити простір, де житиме пам’ять.
– Нам би тільки перемогу. Ми зобов’язані це зробити. Хлопці знову на передовій... Є й втрати, – сказала Вікторія Василенко.
Команді добре запам'яталося 19 лютого 2022 року.
– У виставковій залі ми проводили зустріч військових із місцевими жителями. Говорили про те, як готуватись до війни: про тривожну валізку, психологічну стійкість, надання першої допомоги. Планували ще одну зустріч, сподівались, що долучиться більше людей, але розпочалось повномасштабне вторгнення, – додала пані Вікторія.
Біля входу стоїть інсталяція з уламків ракет, які захисники привезли з мирних українських міст, що постраждали від ворожих обстрілів. Вона нагадує про те, що боротьба триває, наголосила пані Вікторія.
– Таке страхіття летить на нашу землю, несе смерть, поранення, руйнування й пожежі. Найбільший експонат біля входу – залишки від «Смерча», привезені з Херсонщини. Це було під час поїздки після підриву Каховської ГЕС.
Поруч з інсталяцією з уламками ворожих ракет є пункт збору кришечок із харчового пластику від пляшок із написом «ворогамКришка». Їх збирають і відправляють до Києва, де за допомогою благодійного фонду «Овес» здають на переробку. За виручені кошти фонд закуповує безпілотники.
На базі штабу встановлена Стіна Героїв. З’явилася ще з відкриттям музею і досі залишається важливою частиною простору.
– На Стіні Героїв розміщені фотографії захисників, які загинули з 2014 року. Та з часом список імен, на жаль, зріс. У лютому цього року разом із головою ГО «Родина Героя» Оксаною Слонською вирішили розширити стенд, – наголосила Вікторія Василенко.
У волонтерському штабі зібралося багато артефактів війни: шеврони від бойових бригад, прапори підрозділів, яким допомагали, розписані гільзи – можливо, для майбутніх благодійних розіграшів. Є чимало подяк та світлин з фронту.
У штабі зберігають шеврони, прапори та світлини з фронту, які нагадують про реальність війни.
Єдиний рахунок збору коштів штабу «До перемоги» м.Умань
Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7PSvy89xaK
Номер картки банки
5375 4112 0252 3846
До слова, як підтверджує дослідження, проведене ГО "Сприяння міжкультурному співробітництву" на замовлення ІРМІ, саме діяльність локальних волонтерів стає не лише відповіддю на потреби військових і переселенців, а й сильним елементом соціальної згуртованості.
Кожен другий учасник зазначав (54,4%), що намагається допомагати іншим людям, окрім своєї родини. Стосовно практик благодійності (надання матеріальної допомоги тим, хто її потребує) і волонтерства (допомоги ВПО, військовим), більше третини опитаних зазначили, що роблять це досить часто - 36,8% і 37,2% відповідно. Майже третина відповіли, що роблять це інколи.
Соціологічне дослідження «Медіа та громади. Перезавантаження зв’язків» проводилося компанією «Оперативна соціологія» в рамках проєкту «Посилення стійкості медіа в Україні». Дослідження проведено у 23 громадах України у квітні-серпні 2024 року. Загальна кількість опитаних – 2 391 респондент. Статистична похибка не перевищує 3,3%.
«Проект «Посилення стійкості медіа в Україні».
Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна).
Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity)».
Disclaimer that has to be used:
Improving Media Resilience in Ukraine Project.
Implemented by Fondation Hirondelle (Switzerland) and IRMI, Institute for Regional Media and Information (Ukraine).
Funded by Swiss Solidarity
Юлія Капуш
рекламаЦікаві новини звідусіль
