Власна справа, про яку мріяв син. 22-річний військовий Олександр Коцуконь загинув під час захисту Маріуполя. Але родина знайшла в собі сили втілити його плани у життя. Після завершення служби він хотів розпочати власну справу. Тепер його мрію втілили в життя мати і брат – відкрили у Черкасах суші-бар, пише "5 канал".
Зі згадок про сина починається кожен ранок Оксани Коцуконь. У цій кімнаті жінка зібрала всі його речі, які лишилися. Тепер це спогади.
"Його жетон, коли приїздив у відпустку, подарував товаришу, але коли дізналися, що він загинув, товариш мені повернув, бо знав наскільки дорогий. Бо, на жаль, багато речей залишились і були знищені в Маріуполі", – каже мати загиблого Оксана Коцуконь.
Син пані Оксани – Олександр Коцуконь пішов служити у 19 років на строкову службу. Згодом вирішив підписати контракт зі Збройними силами. Служив у Маріуполі, де його і застала повномасштабна війна. 22 березня торік із побратимами потрапив під один із численних ворожих артобстрілів, Олександр не вижив. Йому було 22 роки.
"Ми розуміємо, що шансів вижити мінімум, на жаль, але стояли хлопці, витягували на себе ворога, щоб дати можливість і час закріпитися нашим, нам дали час, виграли дуже важливий час, мабуть ми повинні завдячувати хлопцям і побратимам сина, що центральна частина вистояла і вистоїть", – розповідає мати загиблого Оксана Коцуконь.
Поховати сина мати змогла лише за кілька місяців, коли відбувся обмін загиблими з ворогом. Тоді й вирішила – у пам'ять про сина втілити його мрію про власну справу. Довго міркувати не довелося, адже її Сашко любив готувати.
Родина вирішила відкрити суші-бар, і місяць тому закипіла робота. Допомагає пані Оксані розпочати справу менший син Віктор. Обіцяють найсмачніші страви.
"Ще на початку весни ми за це думали, бо мій брат любив суші, це питання довго було, а тут друг запропонував відкрити разом такий заклад і я не вагаючись погодився, на честь брата. Воно все ж пам'ять буде", – розповідає брат загиблого Віктор Коцуконь.
У барі працюють разом мати й син, ще найняли працівників у поміч. Денис влаштувався до них у доставку. Він саме шукав роботу, коли Оксана набирала працівників. Хлопець теж колишній військовий, під час війни втратив ногу в боях на Донеччині.
"На даний момент я не розумію, куди могли б брати з інвалідністю на роботу. Поки я на перших етапах і знайшов те, чим можу займатись, в чому в мене є розуміння і на що дозволяє моя мобільність, надалі будемо дивитись", – розповідає працівник суші-бару Денис Шеренговський.
Родина планує удосконалювати заклад і розширювати меню. Мріють про перемогу і пригощати побратимів загиблого Олександра, які повертатимуться з війни героями.
Читайте також: Коцуконь: Робіть усе можливе, щоб Герої не вмирали
реклама
