В ізоляторах тимчасового тримання ув'язнених поменшало як мінімум на 10%. І на 20% зросла кількість тих, кого звільнили під заставу. Такі наслідки застосування нового Кримінального процесуального кодексу, пише видання «Вечірні Черкаси».
Як пояснив начальник управління прокуратури області Віктор Носенко, нині, щоб взяти підозрюваного під варту, необхідно всього за 60 годин установити низку обставин: майновий, сімейний стан, репутацію, дані щодо причетності особи до скоєного злочину та багато інших.
Усе це спонукає слідчого бути більш виваженим. Йому треба ще довести, що підозрюваний буде ухилятися від слідства. А зробити це непросто, хіба що у людини багато судимостей.
– Зараз закон зобов'язує слідчого суддю мотивувати по кожному зазначеному в законі пункту – чому необхідно застосувати саме такий запобіжний захід, а не менш суворий. У новому КПК усе конкретизовано, нічого вільно тлумачити не можна, – каже Віктор Олексійович. – Часом це навіть заважає – слідчому треба розслідувати злочин, а йому доводиться збирати по всій Україні чи області характеристики на підозрюваного.
Поряд із цим, каже Віктор Носенко, декриміналізація ряду правопорушень у сфері господарської діяльності дала змогу відпустити під заставу чималу кількість підозрюваних.
Окрім того, в області практикують укладання угод про винуватість – це теж передбачено новим КПК.
– Уже було укладено кілька угод, по деяких прийнято судове рішення, – каже начальник відділу прокуратури області Олег Троян. – Це компромісний варіант між слідством і захистом. Є випадки, коли докази невинуватості спірні та суперечливі, тоді слідчий пропонує укласти угоду, щоб справа не розглядалася в суді роками. Суди можуть узяти до уваги при ухваленні рішень аналогічні вироки по інших справах. Якщо підозрюваний укладає угоду, він погоджується на певне покарання, і воно може бути дещо меншим, ніж йому міг би дати суд у випадку повного дослі-дження доказів.
Такі угоди укладаються між прокурором та стороною захисту, а суд потім затверджує це покарання, і постановляється вирок. Це можна зробити на будь-якій стадії розгляду справи – досудовій, судовій – до самого виходу суддів у нарадчу кімнату.
Кримінальний процесуальний кодекс зачепив ще одну важливу сферу. Зараз дозвіл на поховання померлого не дадуть без відома прокурора. А той, у свою чергу, опирається на висновки судово-медичного експерта. Ця новація викликала чи не найбільше нарікань із боку громадян.
– За органами прокуратури затримки нема, – каже Олег Троян. – Дозволи нашими працівниками видаються упродовж кількох хвилин. А от експертні установи зараз перевантажені, і тому процес затягується.
Як повідомляє сайт Головного управління охорони здоров'я та медицини катастроф Черкаської облдержадміністрації, в області є тільки 6 відділень судово-медичної експертизи, які обслуговують міста і райони області. У них працюють 37 лікарів – судово-медичних експертів, і тільки 11 із них займаються розтинами.
За словами начальника Комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» Юрія Шилова, за минулий рік цими фахівцями було зроблено понад 3000 розтинів. А ще – тисячі експертиз із приводу легких ушкоджень, середньої тяжкості та ряду інших. При цьому одна з лабораторій Бюро практично не працює – нема фахівців.
– Навантаження на судмед-експертів перевищує норму в 2,5-3 рази. Люди працюють понаднормово, ми змушені були навіть увести оплату за позачергові експертизи. Вартість їх складає близько 700 гривень, – каже Юрій Степанович. – Люди не хочуть іти до нас працювати на мізерну зарплату і на величезну відповідальність.
Юрій Шилов каже, що самій судово-медичній службі вирішити ці проблеми не під силу – треба приймати рішення на державному рівні. А поки що всі ці недоречності лягають на плечі його фахівців та на гаманці людей, що втратили рідних.
реклама
