2020-ий рік у соціальних мережах називають чи не найгіршим за життя нинішнього покоління жителів планети Земля. Звісно, в українців, які пережили «лихі 1990-ті», кризу 2008 року, тяжкий 2014-ий і наступну війну на сході країни, дещо інша думка. Проте у нашій країні не приховують, що із нетерпінням очікують завершення «коронавірусного року».
«Прочерк» зібрав події, які найбільше сколихнули думки й почуття черкащан за останні 366 днів.
Готуватися до приходу коронавірусу на Черкащині почали ще в лютому. Проте, чіткого уявлення про те, що можна чекати від нової хвороби, тоді не було. Спочатку сподівалися, що для допомоги пацієнтам із COVID-19 буде достатньо Черкаської інфекційної лікарні й інфекційного відділення Уманської міської лікарні. 26 лютого влада прозвітувала, що в Черкаській інфекційній лікарні готові приймати хворих 17 боксів, а в уманській лікарні 10-12 боксів. На той час у черкаській інфекційці в розпорядженні лікарів був 1 апарат штучного дихання і 4 кисневих концентратора. Передбачалося, що в разі чого можна буде перепрофілювати терапевтичні відділення деяких районних лікарень. Як відомо, в майбутньому так і зробили. Наразі на Черкащині 23 лікарні надають стаціонарну допомогу хворим на коронавірусну інфекцію. Тут розгорнуті 2 223 ліжка, 81% з яких забезпечені кисневим постачанням.
В Україні перший випадок захворювання на коронавірус зафіксовано 3 березня. А на Черкащину хвороба вперше прийшла 22 березня. Захворів житель села Родниківка Уманського району, який працював стюардом на круїзному лайнері. Пацієнт почувався добре, але його все одно про всяк випадок поклали до інфекційного відділення Уманської міської лікарні.
З 12 березня уряд запровадив в Україні карантин, який триває й досі.
29 березня було повідомлено про спалах хвороби в м. Кам’янка, де підтверджений діагноз COVID-19 було виявлено одразу у 43 осіб. Першим хворим тут став водій маршрутного автобуса. Місто було негайно закрито для в’їзду та виїзду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кам’янка стала неочікуваним лідером серед кількості інфікованих коронавірусом
Незабаром фіксувалися спалахи хвороби у Третій міській лікарні Черкас, серед паломників-хасидів в Умані, у центрі спеціалізованої паліативної допомоги обласного онкодиспансеру, у кількох соціальних установах у різних районах області. Проте всі ці спалахи тоді вдалося доволі швидко локалізувати й не допустити масового поширення хвороби серед населення області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: COVID-19 на Черкащині: чому область тримається краще, ніж Україна загалом?
Нова, більш потужна, хвиля захворюваності на COVID-19 прийшла на Черкащину наприкінці серпня. Фахівці вважають, що її прихід могли прискорити масові святкування, організовані в деяких населених пунктах Черкащини, в тому числі й в обласному центрі, на День Незалежності. Ще один потужний стрибок захворюваності розпочався в середині листопада й тривав до кінця місяця.
Від самого початку епідемія коронавірусу викликала у черкащан гостру психологічну реакцію, щоправда, у кожного свою. У коментарях до публікацій "Прочерку" було чимало тверджень про те, що коронавірус - це, мовляв, вигадка, і від інших хвороб помирає значно більше людей. Ще одна група читачів із острахом указувала на жахливі наслідки пандемії в Італії, Іспанії та деяких інших країнах світу. Найбільш розсудливі закликали зібратися з духом і гідно пройти через випробування, яке перед нами поставила нова хвороба.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Як наші співвітчизники переживають карантин за кордоном?
На час карантину містяни їдуть у село
Коронавірусна пандемія стала справжнім випробуванням у тому числі для галузі освіти. І школам, і вишам, і навіть подекуди позашкіллю довелося освоювати дистанційні методи навчання. Разом із тим, як зазначають фахівці, з огляду на те, що діти, як правило, хворіють на COVID-19 практично без симптомів, дистанційка покликана захистити від хвороби не так їх, як їхні сім'ї та педагогів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учителів, дітей і батьків закликають бути готовими до дистанційного навчання
Жорсткий карантин, викликаний пандемією, серйозно вдарив по кишенях черкасців. Дрібні та середні підприємці, чий бізнес серйозно постраждав унаслідок локдауну, провели серію мітингів, під час яких вимагали не обмежувати діяльність закладів торгівлі та громадського харчування.
Мітинг у Смілі
Пандемія коронавірусу викликала суспільну дискусію щодо необхідності та безпеки вакцинації населення від інфекційних хвороб. Крім аргументів здорового глузду, супротивники щеплень розгорнули цілу кампанію, в якій апелююють до релігійних почуттів і підсвідомих страхів черкащан.
Тим часом, обмеження, викликані пандемією, вплинули й на паломництво брацлавських хасидів, які щороку на єврейський Новий рік (Рош га-Шана) відвідують могилу одного з засновників своєї релігійної течії - цадика рабі Нахмана в Умані. З огляду на небезпеку поширення інфекції тодішній міський голова Умані Олександр Цебрій влітку висловився проти проведення цьогоріч масового паломництва. Після певних коливань керівництво України запровадило тимчасову заборону на в'їзд іноземців в Україну. Разом із тим, частина хасидів усе одно намагалася проникнути в Умань. В'їхати в Україну вони пробували, зокрема, через Білорусь.
Нервозна атмосфера, в якій проходило цьогорічне відзначення єврейського Нового року, призвело до низки ексцесів - як з боку місцевих жителів, так і з боку хасидів. Врешті святкування Рош га-Шана в Умані, хоч і не таке масове, як в інші роки, таки відбулося. Завдяки вжитим карантинним заходам коронавірус виявили лише у декількох учасників святкування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хасиди у вишиванках заспівали Гімн України
Черкасців продовжувала дивувати кадрова чехарда, влаштована в області стараннями Офісу президента України.
Доволі несподіваним сталося звільнення 28 серпня з посади голови Черкаської ОДА Романа Боднара, який пропрацював на посаді менше року.
"Я не можу сказати, що голова Черкаської ОДА Роман Боднар мав якісь зашкварні моменти в роботі, принаймні вони мені невідомі. Але ми хочемо посилювати команду на Черкащині. Ось і все", – пояснив своє рішення президент України Володимир Зеленський. При цьому він не знайшов можливості зустрітися зі звільненим чиновником. Про свою відставку Боднар дізнався в інтернеті.
Нового голову ОДА Сергія Сергійчука президент Зеленський представив не громадськості й активу Черкащини, як це було заведено раніше, а обраним представниками чиновництва і бізнесу в закритих умовах підприємства "Укравіт". Сергій Іванович відразу заявив, що "прийшов не пиляти бюджет і не робити вибори, а зробити регіон більш розвиненим" (обіцяв удосконалити інтернет і запровадити швидкісний залізничних рух з Черкас до Києва), але проявити себе як слід не зміг хоча б тому, що протримався на посаді всього 123 дні.
Весь цей час він всіляко уникав публічних контактів, а єдину пресконференцію провів у день свого звільнення 29 грудня. Найбільше Сергій Сергійчук запам'ятався своїм протистоянням із "Черкаською ТЕЦ" (про це докладніше - нижче).
Очільники Черкаської області: кількість днів на посаді
Головною політичною подією року стали, звісно, місцеві вибори 25 жовтня (на виборах міського голови Черкас був також другий тур 22 листопада). На думку аналітиків, результати народного волевиявлення на Черкащині, як і в Україні в цілому, стали доволі провальними для пропрезидентської партії "Слуга Народу". Натомість, свою силу продемонструвала локальна партія ВО "Черкащани".
Так, до Черкаської обласної ради пройшли 6 політичних сил — ВО «Черкащани» (18 депутатів), «Слуга народу» (12), «За майбутнє» (12), «Європейська Солідарність» (9), ВО «Батьківщина» (7) та ОПЗЖ (6). Природно, що за таких результатів висуванець "Черкащан" Анатолій Підгорний, який був головою облради в попередньому скликанні, зберіг свою посаду.
До Черкаської міської ради пройшли 7 партій. Найбільше мандатів – по 8 – набрали кандидати від партій "Слуга народу" та "За майбутнє". 6 мандатів у "Голосу", по 5 мандатів у кандидатів від "Європейської солідарності" та "Черкащан", по 4 – у "Батьківщини" та ОПЗЖ. Після виборів підтримка міського голови Анатолія Бондаренка, який у другому турі обійшов кандидата від "Голосу" Віктора Євпака і залишився на посаді, після виборів, усупереч сподіванням мера, зменшилася.
Проте, досвідчений політик Бондаренко учергове продемонстрував свою майстерність під час виборів секретаря міськради, зібравши під кандидатуру батьківщинівця Юрія Тренкіна достатню кількість голосів - 29.
І Анатолій Підгорний, і Анатолій Бондаренко спробували сформувати в своїх радах "під себе" широку, хоча б тимчасову, коаліцію із залученням якомога більшої кількості політичних сил. Для цього збільшили кількість заступників, щоб кожна фракція (у Черкаській міськраді - за винятком відверто опозиційної фракції "Голосу" на чолі з Віктором Євпаком, в обласній раді - за винятком контрольованої нардепом Антоном Яценком партії "За життя") могла висунути на цю посаду свого представника. При цьому обидва лідери погоджувалися взяти в свою команду таку токсичну для центральноукраїнського політикуму партію як ОПЗЖ. Щоправда, в міській раді Черкас зробити представника ОПЗЖ заступником мера так і не вдалося.
Як результат, заступниками голови обласної ради стало четверо осіб - представники: "Європейської Солідарності" Роман Сущенко (перший заступник), ВО "Батьківщина" Михайло Мушієк, ОПЗЖ Володимир Доманський, "Слуги Народу" Сергій Лісовий. Отже, у голови обласної ради стало так багато заступників, що всі вони навіть не вмістилися у президії облради.
Заступниками міського голови Черкас Анатолія Бондаренка стали представники: "За майбутнє" Сергій Тищенко (перший заступник), ВО "Черкащани" Віктор Беззубенко, "Європейської Солідарності" Марина Гаркава, "Слуги Народу" Анастасія Чубіна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Анатолій Підгорний: «Немає чого ділити крім відповідальності»
Провладна сила швидко втрачає позиції на Черкащині. Не допоміг і десант нардепів
Черкаські ради: посилення локальних партій і ролі бізнесу
За місцевими виборами у Черкасах спостерігала вся Україна: міський голова Анатолій Бондаренко зумів ввійти в число найбільш медійних місцевих політиків держави завдяки своєму тривалому протистоянню з президентом України Володимиром Зеленським.
Перший ексцес у спілкуванні між цими двома політиками стався торік у липні, коли Зеленський приїхав на представлення в Черкасах першого із своїх численних призначенців на посаду голови ОДА Ігоря Шевченка. Володимир Олександрович тоді любив розпікати місцевих політиків за недопрацювання і роздавати доручення, не дуже, правда, занурюючись у їх сенс і значення для місцевих жителів. Так, він доручив Бондаренку побудувати на вулиці Корольова, по суті, у промзоні, дитсадок і аптеку. При цьому запитав, скільки для цього потрібно часу. Анатолій Бондаренко з усмішкою відповів: "Скільки дасте часу, за стільки зробимо. Я не обговорюю наказів президента". Як згодом стало очевидно, Бондаренко і не збирався будувати ці об'єкти, а його розмова з Зеленським була формою тролінгу.
Але справжнє публічне протистояння Бондаренка і Зеленського розпочалося після того, як Черкаський міськвиконком вирішив достроково пом'якшити в місті карантинні обмеження з 1 травня. Наступного дня президент Зеленський у своєму відеозверненні заявив, що це спроба заробити політичні рейтинги ціною життя та здоров’я жителів міста, й "передав полум'яний привіт" Бондаренку від президента і правоохоронців. У відповідь Анатолій Бондаренко процитував відомий фільм про тральщик "Черкаси" і заявив Зеленському, що, мовляв, "Черкаси будуть чинити спротив". Мер також повідомив про те, що йому погрожував заступник керівника Офісу президента Сергій Трофімов.
Далі - більше. Під час пресконференції Володимир Зеленський заявив, що не сяде з такими як Бондаренко за один стіл і обізвав його "бандитом". На це Бондаренко сказав, що "стоятиме до кінця" і пригадав, що в 2014 році, коли він, Бондаренко, стояв на Майдані, Зеленський "танцював на корпоративах". Також, захищаючи свою гідність, Бондаренко подав на Зеленського позов до суду, який, однак, програв. Протистояння закінчилося тим, що Бондаренко вибачився перед Зеленським.
На тлі бурхливих політичних подій багато хто не помітив суттєвих здобутків, яких область досягла у рік, що минає.
Так, в обласному онкодиспансері провели перші дві операції з пересадки нирок: на початку листопада першу, а в грудні - другу. Окрім двох пересадок нирок за цей рік в онкодиспансері провели більше 30-ти операцій з пересадки стовбурових клітин кісткового мозку. Також хірурги Черкаського обласного кардіоцентру готуються до пересадки серця.
Навчальний корпус №4 Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, розміщений у центрі Черкас на вулиці Остафія Дашковича, було відкрито після відбудови. Як відомо, цей корпус згорів у пожежі 24 квітня 1990 року, що виникла в приміщенні однієї з лабораторій. Під час боротьби з вогнем загинув 37-річний пожежний Олексій Жирний. На відбудову корпусу багато років бракувало коштів, роботи почалися лише 2018-го.
Також після пожежі 2015 року відбудовано приміщення Черкаського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Щоправда, відкрити його цьогоріч не встигли - триває оформлення документів і здійснюються останні проплати виконавцям робіт.
Біля драмтеатру встановили арт-об'єкт у вигляді масок, що символізують трагедію і комедію. Серед багатьох черкащан ця скульптура викликала дискусію: хтось її вважає незрозумілою, а хтось - банальною.
2020 рік був, на жаль, багатим на людські втрати. Зокрема, війна на сході України, яка триває, продовжує забирати життя українців, навіть якщо не всі втрати - бойові.
5 січня в зоні проведення Операції об'єднаних сил біля населеного пункту Павлопіль Волноваського району загинув військовослужбовець-контрактник із села Фурманка Руслан Насальський. Він служив у 109-му окремому гірсько-штурмовому батальйоні. Бійцю в липні цього року мало б виповнитися 25 років, але, на жаль, його життя передчасно обірвалося. У хлопця залишились мати, молодша сестра, дружина та троє дітей.
28 травня у зоні Операції об’єднаних сил від зупинки серця помер командир 1-ої окремої танкової Сіверської бригади підполковник Юрій Межаков. Померлий був родом зі Шполи.
22 червня в зоні проведення операції Об’єднаних сил помер ще один шполянин, учасник бойових дій, старший сержант Олександр Маньківський 1968 року народження.
У серпні в ДТП на Чигиринщині трагічно загинув бойовий офіцер, підполковник Збройних сил України, колишній військовий комісар Чигиринського району Олег Павлов. Серед товаришів по зброї Олег Олексійович мав позивний «Чигирин». Після повернення з зони АТО/ООС активно займався волонтерством, їздив з допомогою на Схід до своїх побратимів.
У жовтні під час виконання службових обов'язків в зоні проведення ООС загинув уродженець Сміли – солдат контрактної служби Руслан Панченко. Загиблого поховали у селі Матусів Шполянського району в День захисника Вітчизни, 14 жовтня. Про обставини загибелі солдата Руслана Панченка в повідомленні не сказано. За інформацією ЗМІ, у штабі ОС заперечили припущення, ніби це була бойова втрата.
У середині грудня на Донеччині внаслідок вистрілу в голову, який стався через необережне поводження зі зброєю, загинув 21-річний військовий зі Звенигородки.
На жаль, 2020 рік став останнім у житті й багатьох цивільних черкащан.
Так, після тривалої хвороби відійшов до Бога митрополит Черкаський і Канівський Софроній (Дмитрук), який очолював Черкаську єпархію УПЦ (МП) з 1992 року.
Владику Софронія вважали лідером проукраїнського крила в церкві Московського патріархату. Митрополит перестав згадувати під час богослужінь Московського патріарха Кирила (Гундяєва), пояснивши це тим, що він не засудив політику президента РФ Володимира Путіна і агресію проти України. Владика Софроній благословляв українських бійців і називав Путіна бандитом. Наступником митрополита Софронія на черкаській кафедрі став архієпископ Феодосій (Снігірьов).
Цього року освіта, медицина, культура та наука Черкащини понесла тяжкі втрати.
У лютому після тривалої хвороби пішов із життя директор Черкаського колегіуму "Берегиня" Василь Титаренко.
У березні померла відома черкаська танцівниця, мати чотирирічної дитини Юлія Смовзюк.
У червні пішов із життя головний лікар Черкаського обласного центру медико-санітарної експертизи Владлен Лепський. Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, Академік Української академії наук, Владлен Володимирович більше 20 років працював на керівних посадах у обласному центрі МСЕК.
У Черкасах наприкінці червня помер завідувач хірургічного відділення філії №2 консультативно-діагностичної поліклініки Олег Михайлович Гайда. 52-річний хірург помер від ускладнення коронавірусної хвороби. На жаль, родичам довелося довго доводити, що захворювання лікаря пов'язане з його професійною діяльністю...
У жовтні пішов із життя відомий черкаський художник і скульптор Іван Фізер. Хвороба забрала життя митця на 68-му році життя.
Іван Фізер
Великі втрати понесли історична наука і краєзнавство Черкащини.
У жовтні після тяжкої хвороби на 74-му році життя помер історик, колишній викладач ЧНУ Михайло Верховський.
У грудні пішов із життя краєзнавець і журналіст Василь Страшевич, автор 25 книг про історію Черкас, архітектурну спадщину міста, ряду досліджень з минулого рідного краю, з історії розвитку спорту на Черкащині. Василь Борисович був безумовним авторитетом серед усіх, кого цікавила минувшина нашого краю.
А наприкінці грудня помер відомий черкаський журналіст, письменник, краєзнавець Володимир Чос. Незважаючи на інвалідність, Володимир Григорович вів активну творчу і громадську діяльність, зумів стати автором численних книг - історичних розвідок, художніх оповідань, гуморесок, працював редактором видання "Вісник Городищини".
16 липня зник і знайшовся заступник міського голови Черкас Юрій Ботнар. Як з'ясувалося, ДБР інсценувало його вбивство, щоб затримати депутата міської ради (як згодом з'ясувалося, Максима Шадловського), який, за версією слідства, виступив замовником злочину.
Однією з найбільших трагедій року на Черкащині стало вбивство в березні в селі Придніпровське на Чорнобаївщині трьох маленьких дітей. Підозрюють, що їхній батько, якого перед тим вважали цілком адекватним, з незрозумілих причин задушив своїх дітей, після чого повісився.
У Городищі 11 червня вбито Андрія Тегерешвілі, поета, письменника, патріота України, відомого на всю країну колекціонера і дослідника історії української Визвольної боротьби. Після вбивства нелюд-нападник підпалив хату-музей, де ця трагедія сталася.
Великий резонанс отримала загибель директора черкаської школи №19 Юрія Лункіна, якого було збито на пішохідному переході. На жаль, ця трагедія стала не єдиним випадком смертельного наїзду автомобіля на пішохода під час переходу проїжджої частини...
Розчаруванням номер один стало продовжування затягування судового розгляду кримінального провадження щодо жорстокого вбивства на Корсущнині журналіста, учасника революції Гідності Василя Сергієнка. Нагадаємо, що Василя Миколайовича невідомі викрали з його будинку 4 квітня 2014 року. Наступної доби його було знайдено за містом у Виграївському лісі мертвим зі слідами жорстоких катувань. Журналіст Василь Сергієнко був активним учасником Євромайдану. Після перемоги Революції гідності, за словами черкаських активістів, він домагався звільнення редакторів регіональних газет, яких нібито контролювала влада часів Януковича. Окрім того, чоловік збирав інформацію щодо колишнього голови області Сергія Тулуба та екс-нардепа Геннадія Бобова (свого часу входив до Партії регіонів). Сергієнко, зокрема, цікавився темою незаконних оборудок із землями запасу. Згодом активісти проводили ряд акцій, щоб привернути увагу до судового процесу та надати йому максимальної публічності.
Станом на зараз суд не лише не покарав убивць, а й випустив із СІЗО всіх обвинувачених у цій справі.
Це викликало обурення у багатьох громадських та політичних діячів, ветеранів війни, представників Національного корпусу та інших націоналістичних і патріотичних організацій.
Досі не розкрите також торішнє убивство черкаського журналіста, автора резонансних розслідувань Вадима Комарова.
Рік, що минає, був багатим на розчарування. Не порадувала і погода. Через посуху цьогорічний урожай виявився значно меншим торішнього.
Цьогорічна посуха наклалася на глобальні зміни клімату, збільшення середньорічної температури. За інформацією лісівників, через зміни клімату на Черкащині всихає ліс. Підвищена температура повітря і зниження рівня ґрунтових вод активізують шкідників, які знищують дерева.
Гостре протистояння розгорнулося в Черкасах восени між обласною владою (на чолі з тодішнім головою ОДА Сергієм Сергійчуком) і теплогенеруючим підприємством – Черкаською ТЕЦ. В облдержадміністрації звинувачували ТЕЦ у завищенні тарифів, натомість на самій ТЕЦ твердили, що їхні тарифи і так одні з найнижчих в Україні. Чи закінчиться це протистояння зі звільненням голови ОДА - покаже час.
Серед інших скандалів - і "культурний". Шевченківський національний заповідник за сприяння Українського культурного фонду в межах конкурсної програми "Культура в часи кризи: інституційна підтримка" виграв грант. Завдяки отриманому гранту в Шевченківському національному заповіднику до кінця 2020 року планували реалізувати декілька проєктів. Проте, кошти, вочевидь, доведеться повернути: з'ясувалося, що вони не призначені для реалізації нових проєктів.
Головними культурними подіями року на Черкащині стали прем'єри двох художніх фільмів.
1 січня стартував показ у кінотеатрах фільму "Пекельна хоругва, або Різдво козацьке", знятого за сценарієм відомого казкаря з Умані Сашка Лірника. Навіть після завершення офіційного кіносезону фільм продовжував з тріумфом демонструватися за кордоном та у кінотеатрах по всій Україні, зокрема у військових підрозділах на Донбасі, і став одним з найкасовіших кіно цього року.
А 27 лютого в черкаському кінотеатрі «Україна» відбувся прем’єрний показ фільму режисера Тимура Ященка «Черкаси». Останній корабель у Криму». З черкаськими глядачами зустрілися творчий колектив, який створив фільм, і екіпаж справжнього тральщика «Черкаси». Нагадаємо, під час анексії Криму в 2014 році саме цей корабель протримався найдовше, перше ніж був захоплений російськими військовими.
17 квітня Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міськради оприлюднив договір на придбання кованого виробу у формі писанки, вартістю 196 тисяч гривень. Цього ж дня виріб було встановлено у сквері навпроти будинку обласної ради. Яка мета закупівлі в час пандемії такого дорогого арт-об'єкту, ніхто зрозуміло не пояснив.
За незрозумілістю мети витрачання бюджетних коштів цей об'єкт може зрівнятися хіба що з фарбуванням літака у парку "Перемога".
А наприкінці року помітною темою обговорення в соціальних мережах стала поява серед прикрас головної новорічної ялинки Черкас зображень, у яких деякі черкасці вгледіли... "око диявола". Черкаська обласна рада християнських церков виступила із офіційним зверненням щодо «сатанинських атрибутів» на міській ялинці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-10 найпопулярніших новин за 2020 рік від «Прочерку»
Коментарі
безнадег.толькоя знаю что убили одного прапора на картографическо й точке и мата много. у москалей свернословить научились а москали красавцы особенно лысый на лодке.воплощение мощи.
Стрічка RSS коментарів цього запису